Search

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА КАФЕДРИ 

Кафедрою управління охороною здоров’я НМАПО імені П. Л. Шупика виконується ініціативно-пошукова робота «Обгрунтування моделей управління підсистемами охорони здоров’я та зміцнення популяційного здоров’я України відповідно до Європейських стратегій», № державної реєстрації 0115U002160 ухвалено вченою радою 12 листопада 2014 р.

Термін виконання: 2014–2019 рр.

Керівник НДР: академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, професор кафедри Вороненко Ю. В. 

Виконавці:

Відповідальний виконавець –  зав. кафедри, д. мед. н. Михальчук В. М.;

д. мед. н., професор Н. Г. Гойда;

д. мед. н., професор О. К. Толстанов;

д. мед. н., доцент В. І. Бугро;

д. мед. н., доцент В. В. Горачук;

к. мед. н., доцент В. М. Пащенко;

к. мед. н., ст. викл. кафедри О. Л. Нестерець;

ст. викл. кафедри С. П. Кошова;

докторант, аспіранти та здобувачі кафедри.

Загальна характеристика НДР:

Увага державних діячів, керівників галузі охорони здоров’я, науковців постійно прикута до питань популяційного здоров’я в нашій країні. Проблеми, пов’язані з незадовільним станом здоров’я українців, недостатньою ефективністю використання ресурсів галузі і низькою задоволеністю населення медичним обслуговуванням, загострюються нестабільною економічною і політичною ситуацією, військовими подіями на сході країни, соціальним розшаруванням суспільства.

За таких умов важливим критерієм діяльності охорони здоров’я є якість функціонування як усієї системи, так і її окремих підсистем з метою управління популяційним здоров’ям, його зміцненням та відновленням. До підсистем охорони здоров'я ВООЗ відносить: системи забезпечення медичних послуг, персонал, медичні установи, мережі комунікацій, технології охорони здоров'я, інформаційні підсистеми, механізми забезпечення якості, стратегічне керівництво і законодавство. За висновками міжнародних експертів, викладених у програмних документах ВООЗ – «Цілі розвитку тисячоліття» (2000) та «Здоров’я 2020. Основи політики і стратегія» (2012), – якісні системи охорони здоров’я та їх підсистеми відіграють центральну роль в управлінні громадським здоров’ям та наданні якісних медичних послуг.

Підґрунтям формування вказаних політичних спрямувань слугували, зокрема, результати досліджень Європейської обсерваторії по системам і політиці в охороні здоров’я, які засвідчили, що добре керовані системи охорони здоров’я можуть здійснювати суттєвий вплив на здоров’я і соціальне благополуччя населення. Документи ВООЗ доводять, що якісні системи охорони здоров’я можуть відігравати головну роль у зменшенні нерівності різних соціальних верств населення по відношенню до здоров’я, що позитивно впливатиме на економіку та соціальне благополуччя країн.

Мета НДР: медико-соціальне обґрунтування моделей управління підсистемами охорони здоров’я та зміцнення популяційного здоров’я України відповідно до Європейських стратегій.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачають:

1. Провести системний аналіз сучасних вітчизняних і міжнародних наукових досліджень з проблеми управління підсистемами охорони здоров’я.

2. Надати оцінку ефективності і результативності функціонування окремих підсистем в галузевій охороні здоров’я.

3. Провести оцінювання впливу функціонування окремих підсистем вітчизняної галузі охорони здоров’я на тенденції змін популяційного здоров’я в Україні.

4. Здійснити концептуальне обґрунтування, моделювання і проектування удосконалених моделей управління підсистемами охорони здоров’я з урахуванням набутого світового і вітчизняного досвіду.

5. Впровадити розроблені моделі в практику роботи закладів та органів охорони здоров’я.

6. Надати оцінку ефективності впроваджених удосконалених моделей управління підсистемами охорони здоров’я.

Обєкт дослідження: популяційне здоров’я України; система управління охороною здоров’я.

Предмет дослідження: медико-демографічні та біологічні характеристики здоров’я населення; підсистеми охорони здоров’я у вітчизняній галузі (управління персоналом, управління медичними технологіями, управління матеріально-технічними ресурсами, управління інформацією, управління документацією, управління робочим середовищем, стратегічне керівництво, управління якістю діяльності).

Наукова новизна, практичне значення та перспективність одержаних результатів полягатиме в тому, що вперше в Україні:

-        на концептуальній основі планується обґрунтувати оптимізовані моделі управління підсистемами охорони здоров’я відповідно до сучасних вимог до якісного їх функціонування;

-        планується обґрунтувати методологічні підходи до впровадження оптимізованих моделей управління підсистемами охорони здоров’я в практику роботи закладів охорони здоров’я;

-        планується обґрунтувати інформаційні блоки показників діяльності, результативності і ефективності підсистем управління охороною здоров’я в закладах охорони здоров’я в залежності від рівня медичної допомоги.

У 2017 році кафедрою управління охороною здоров`я виконувався фрагмент ініціативно-пошукової роботи, присвячений оптимізації системи профілактики вродженої патології при наданні первинної медико-санітарної допомоги, спрямований на зміцнення популяційного здоров’я.

Наукові дослідження проводились спільно з Інститутом громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України.

Метою представленого етапу стало наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики вроджених вад розвитку на рівні первинної медико-санітарної допомоги.

Для досягнення мети була проведена оцінка стану генофонду і представлена цілісна картина поширеності і ризику виникнення вроджених вад розвитку серед живонароджених, мертвонароджених і серед плодів, абортованих в результаті вроджених вад розвитку. Вивчення проводилось за період 2002 - 2011 роки.

Частота і відносний ризик були визначені як по Україні в цілому, так і по областях, це було зроблено по окремих рубриках вродженої патології згідно Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, а також по деяких нозологіях.

Поширеність ВПР у всіх групах складала (26,83±0,08)о/оо, в тому числі серед мертвонароджених – (67,08±1,17); множинні ВПР склали (1,76±0,02) о/оо. Визначені співвідношення між ВПР, виявлених серед народжених живими, мертвими і у абортованих плодів: у дітей, що народились живими зафіксовано (83,67±0,11)% всіх виявлених пороків, у мертвонароджених – (2,49±0,04)%, а у абортованих плодів – (13,85±0,10)%.

Встановлена частота і ризик виникнення захворювань щитоподібної залози і цукрового діабету у вагітних, які проживали в різних областях. Знайдена різниця в частоті ендокринної патології у матерів, що проживали на радіозабрудненій території і «чистій» і народили дитину з синдактилією або множинними пороками розвитку. Зазначений результат є внеском в подальший розвиток Концепції щодо ролі щитовидної залози в розвитку загальних неспецифічних реакцій на подразники різної сили.

Показано, що на фоні росту поширеності застосування гормональної контрацепції в Україні, регулярне її використання може бути джерелом підвищеного ризику виникнення безпліддя в шлюбі.

Має місце підвищений ризик виникнення вродженої патології і самовільних викиднів першого триместра гестації в результаті безконтрольного застосування жінкою фармакологічних препаратів.

Знайдений антимутагенний ефект харчового концентрату із поліфенолів винограду «Еноант» при мутагенезі, визваному тироксином.

Встановлено, що лікарі, які навчаються і в подальшому будуть працювати по спеціальності сімейна медицина, розуміють значення здорового способу життя і медико-генетичного консультування для попередження народження дитини з вадами розвитку і вважають можливим і необхідним в своїй практиці проведення необхідних заходів, спрямованих на зменшення частоти ВВР і бачать шляхи їх реалізації.

Був удосконалений системний підхід до персоніфікованої профілактики в рамках кваліфікаційної характеристики сімейного лікаря, визначені пріоритетні напрямки первинної профілактики.