Search

За роки існування академії кафедра пройшла шлях від курсу соціальної гігієни (до 1934 р.), який викладався різними викладачами на різних циклах, через кафедри соціальної гігієни (1935-1941), організації охорони здоров’я (1941-1966), соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (1966-1988) до першої в Україні кафедри управління охороною здоров’я (рішення вченої ради академії від 7 червня 1988 р.), визнаної МОЗ України (1992) провідною у викладанні наукових основ управління галуззю (наказ від 24 лютого 1992 р.).

З листопада 1965 р. кафедра знаходиться в приміщенні адміністративного корпусу академії, займаючи на другому поверсі окреме крило площею 400 кв. м.

Першим завідувачем кафедри став доцент К.Ф. Дупленко (1899-1990), обраний за конкурсом в 1938 р.

Відновлення діяльності кафедри в післявоєнний період відноситься до середини 1944 р. В перші післявоєнні роки підготовку на кафедрі проходили в основному медичні статистики і методисти санітарної освіти, а перший цикл безпосередньо організаторів охорони здоров’я – завідуючих міськ- та райздороввідділами розпочався 1 жовтня 1947 р.

Починаючи з 1953 р., зросла питома вага головних лікарів районних лікарень, що відповідало основним напрямкам реорганізації управління районною ланкою охорони здоров’я в частині посилення ролі головного лікаря районної лікарні і ліквідації посади завідуючого райздороввідділом.

Середина 50-х років позначилась прибуттям перших слухачів з інших республік колишнього СРСР: в 1954 р. – з РРФСР, Білорусії, Молдавії, в 1956 р., крім того, з Прибалтики і Середньої Азії. Таким чином, інтернаціональний характер слухачів кафедри визначився ще задовго до передання інституту у підпорядкування МОЗ колишнього СРСР (1965).

В 1965 р., в зв’язку з виходом проф. К.Ф. Дупленка на пенсію, кафедру на громадських засадах очолив Міністр охорони здоров’я України професор П.Л. Шупик, який двічі займав цю посаду (1952-1954,1956-1969) і ім’я якого в 1998 р. присвоєно Київській медичній академії післядипломної освіти.

До кінця 60-х років слухачами кафедри були в основному представники сільської охорони здоров’я і перевагу у підготовці керівників було надано питанням медичної статистики та аналізу роботи лікувально-профілактичних заладів.

В 1971 р. введено два нових цикли: головних лікарів республіканських, крайових і обласних лікарень та їх заступників, а також головних лікарів міських лікарень, на якому в січні 1972 р. доцент І.М. Андреєва вперше прочитала лекцію “Наукова організація управління” і провела перше практичне заняття “Організація управлінської праці головного лікаря”.

В 1973 р. управління вже викладалось окремим курсом “Теоретичні основи науки управління”, який з самого початку передбачав використання методики системного підходу в діяльності керівників органів та закладів охорони здоров’я, технології процесу управління, методів управління та інше, що надалі стало основним напрямком діяльності кафедри.

Набутий кафедрою досвід у викладанні наукових основ управління став підставою для введення в 1978 р. рішенням МОЗ колишнього СРСР якісно нового циклу для керівників вищої ланки: заступників міністрів колишніх союзних республік, міністрів автономних республік, завідуючих крайовими і обласними відділами охорони здоров’я та їх заступників.

Кінець 70-х років позначився введенням ще двох нових двомісячних циклів: головних лікарів міських (районних) СЕС та їх заступників (1979) і головних лікарів міських поліклінік та заступників головних лікарів з поліклінічної роботи (1979), основу яких складала підготовка з проблем управління.

В 1979 р. в зв’язку з досягненням пенсійного віку, проф. П.Л. Шупик перейшов на посаду професора-консультанта (1980-1981), а кафедру до 1985 р. очолював проф. А.Д. Ярменчук. В 1985 р. тимчасове виконання обов’язків завідувача покладалось на доцента І.М. Андреєву.

В листопаді 1986 р. завідувачем кафедри був обраний доктор медичних наук Б.П. Криштопа (професор з 1988 р.), який до цього працював заступником Міністра охорони здоров’я України (1974-1978), з посади якого відряджався до Демократичної Республіки Афганістан, де в 1978-1981 рр. очолював групу радників МОЗ колишнього СРСР, був радником Міністра громадської охорони здоров’я ДРА.

В другій половині – кінці 80-х років кафедра, розширюючи контингент слухачів, запровадила цикли з наукових основ управління для керівного складу апаратів управління (1982), керівників органів і закладів охорони здоров’я (1985), головних лікарів республіканських, крайових, обласних СЕС (1988), керівників закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги (1988), викладачів кафедр соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (1989), а на початку 90-х років – головних спеціалістів (1992), заступників керівників з економічних питань (1992). Крім того, початок 80-х років ознаменувався введенням на кафедрі нової форми роботи – виїзних циклів удосконалення, а кінець – госпрозрахункових циклів.

Після переходу інституту в жовтні – листопаді 1991 р. у підпорядкування МОЗ України, кафедра отримала змогу відійти від уніфікованих програм колишнього МОЗ СРСР (1980,1986), які не відповідали зростаючим вимогам до підвищення рівня знань управлінців системи охорони здоров’я, і розробити власну з використанням основних положень сучасного менеджменту, в якій увага акцентується на розширенні викладання особливостей управління системою в нових умовах, оволодінні керівниками спеціальними знаннями та вміннями в період переходу до ринкових відносин. Затверджена в 1992 р. МОЗ України, вона стала програмою передатестаційних циклів для керівників органів та установ охорони здоров’я зі спеціальності “Oрганізація та управління охороною здоров’я”.

Основний контингент слухачів кафедри становлять керівники (заст.) управлінь охорони здоров’я державних обласних і міських адміністрацій, головні лікарі (заст.) міських і сільських лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних закладів, економісти системи охорони здоров’я, завідуючі (викладачі) кафедр соціальної медицини медичних вузів України.

В 1997 р. відбувся перший цикл підвищення кваліфікації з наукових основ управління ректорів медичних вузів України, в 1998 р. – начальників обласних управлінь охорони здоров’я і директорів науково-дослідних інститутів.

Таким чином, за роки існування кафедра в своїй методичній спрямованості пройшла складний творчий шлях від викладання переважно розділу статистики до найвищого ступеню – викладання наукових основ управління і формування національного менеджменту в системі охорони здоров’я України, що становить складову частину її реформи в умовах ринкових відносин.

Основний науковий напрямок кафедри – теоретичне обґрунтування удосконалення організаційних структур та оптимізація управління системою охорони здоров’я.

Сумісна робота з органами і закладами охорони здоров’я м. Києва, Київської області та ряду інших областей здійснюється в напрямках: організації підготовки та перепідготовки лікарів-управлінців; надання організаційно-методичної допомоги органам і закладам охорони здоров’я щодо удосконалення управління системою охорони здоров’я в умовах наростаючих ринкових відносин (управлінське консультування); впровадження наукових розробок кафедри в практику охорони здоров’я.

У січні 2004 р. кафедру очолив член-кор. НАМН України (з 2011 р. – академік НАМН України), заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ю.В. Вороненко.

На виконання наказу МОЗ України від 31.12.2010 року № 1179 з 05.09.2011 року розпочато 18-ти місячний очно-заочний цикл спеціалізації за фахом "Управління охороною здоров'я" для керівників управлінь охорони здоров’я і керівників та їх заступників закладів охорони здоров’я третинного рівня.

В березні 2012 року на кафедрі розпочато підготовку за фахом «Організація і управління охороною здоров’я» на циклах тематичного удосконалення за очно-заочною формою з елементами дистанційного навчання відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров’я України та Вченою радою академії (протокол № 3 від 14.03.2012 р.) Примірного положення про підготовку на зазначених циклах.