Search

Вперше на теренах України була заснована  кафедра рентгенології (нині кафедра променевої діагностики) у 1936 році доцентом Шор М.Й. Професорсько-викладацьким складом для лікарів  було започатковано цикли спеціалізації з рентгенології. У важкі роки війни, починаючи з 1944р., під керівництвом проф. Городецького О.О. розширювалась діяльність кафедри, започаткувались цикли тематичного удосконалення з рентгенології, а з 1954 р. було введено цикл з медичної радіології.

В 1957 році науковою спільнотою вирішено розділити кафедру рентгенології на два самостійні підрозділи: кафедру рентгенології (зав. кафедри проф. Рубашова А.Є.) та кафедру медичної радіології.

Завдяки сучасному розвитку медичної радіології суттєво  розширилась сфера діяльності кафедри, а з 1988р. вперше в Україні започаткували підготовку спеціалістів з ультразвукової діагностики, з педіатричної радіології - 1989 р., комп’ютерної томографії - 1991 р. Значно розширились зв’язки кафедри з іншими медичними закладами не тільки в Україні, але і за її межами. Престижно було отримати знання з рентгенології на кафедрі тоді «Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів» спеціалістам з  Москви і Санкт-Петербургу. Монографії науковців кафедри неодноразово перевидавались різними видавництвами і нині є найкращим доробком наукової спільноти.

На кафедрі вперше в Україні розроблена і впроваджена в практику система автоматизованого комп'ютерного контролю знань лікарів.

У різні періоди часу кафедру рентгенології, а потім – променевої діагностики, очолювали: д.м.н., проф. Рубашова А.Є.(1957 – 1967), д.м.н., проф. Коваль Г.Ю (1967 - 1994), к.м.н., доц. Гончар О.А. (1994 – 1999).

В 1999 р. за наказом ректора КМАПО ім. П.Л. Шупика проф. В.М. Гиріна, наслідуючи світову практику, відбулось об’єднання кафедр променевої діагностики та медичної радіології в єдину кафедру радіології під керівництвом проф. Мечова Д.С. (1999 – 2007).

З 2008 р. за необхідності суттєвого збільшення кількості підготовки висококваліфікованих кадрів з променевої діагностики, відбувся черговий розподіл кафедри на дві самостійні: променевої діагностики і радіології.  Кафедру променевої діагностики очолила член-кор. НАМН України, д.м.н., проф. Дикан І.М., провідний науковець — директор Державної установи "Науково-практичний центр променевої діагностики НАМН України".

З 2012 р. кафедру очолює проф. Бабкіна Т.М., яка продовжує втілювати в життя кафедри сучасні наукові  досягнення в галузі медичної радіології на європейському рівні, що підтверджується визнанням робіт співробітників кафедри за межами України.

У 2018 році кафедра променевої діагностики перейменована у кафедру радіології наказом НМАПО імені П. Л. Шупика № 5089 від 17.12.2018 р. за поданням проректора з науково-педагогічної роботи на підставі рішення вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика.

Кафедра плідно співпрацює з клінічними базами провідних медичних установ: ДУ «Інститут ядерної медицини і променевої діагностики» НАМН України, ДУ Національний науковий центр: «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеско» НАМН України, ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології і кардіохірургії» МОЗ України, Київська міська дитяча клінічна лікарня №1 (КМДКЛ№1), ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова АМН України, які обладнані новітніми КТ-, МРТ, УЗ - і рентгенівською апаратурою.

Співробітники кафедри співпрацюють з провідними установами академії  НАМН України. Продовжуючи плідну працю своїх колег сьогодні ведучі науковці кафедри продовжують бути ведучими спеціалістами своєї спеціальності. Проф. О.О. Городецький був головним рентгенологом МОЗ України, а протягом 12 років – головою Київського міського наукового товариства рентгенологів та радіологів, головним редактором журналу «Радіобіологія», входив в редакційні ради ще 4 журналів. Проф. А.Є. Рубашова у 1965 році організувала Київське обласне науково-практичне товариство рентгенологів і радіологів і очолювала його до 1968 року. З 1968 по 1989 рр. Київське обласне науково-практичне товариство рентгенологів і радіологів очолювала проф. Г.Ю. Коваль. Вона була членом Правління Республіканського та міського науково-практичних товариств рентгенологів і радіологів. Проф. М.М. Загородська була членом Правління Всесоюзного товариства рентгенологів і радіологів. Професор Г.Ю. Коваль входила до складу редакційної колегії по створенню уніфікованих навчальних програм з рентгенології і радіології (СРСР, м. Москва). Проф. Я.С. Бабій у 1992 році створив і протягом 10 років був президентом Асоціації радіологів України (АРУ), редактором Збірки наукових робіт АРУ та журналу «Променева діагностика, променева терапія», пізніше – «Радіологічний вісник», «Радіологія-діагностика».

Проф. Дикан І.М., зав. кафедри променевої діагностики з 2007 року по 2012р., була позаштатним головним спеціалістом МОЗ України з рентгенології, членом атестаційної комісії МОЗ і АМН України.

Проф. Бабкіна Т.М. – є позаштатним головним спеціалістом з рентгенології Київського обласного управління охорони здоров’я, експертом ВАК України за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика і променева терапія, членом спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Стоматологія», науковим редактором фахового журналу  «Променева діагностика, променева терапія».

Проф. Медведєв В.Є. є віце-президентом Української Асоціації спеціалістів з ультразвукової діагностики, заслуженим діячем науки і техніки, лауреатом Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.

Проф. Бабій Я.С. – член атестаційної комісії МОЗ України із спеціальності 14.01.23 – променева діагностика і променева терапія.

Проф. Бабкіна Т.М. і проф. Гончар О.А. – члени атестаційної комісії Київського обласного управління охорони здоров’я.

Член-кор. НАМН України професор Дикан І.М., директор інституту ядерної медицини і променевої діагностики, член-кор. Європейської Асоціації Радіологів північної Америки, головний редактор журналу «Лучевая диагностика и лучевая терапия».  

Визнанням роботи  професорсько-викладацького складу були нагороди викладачів, так  доцент Гладка Л.Ю. в номінації міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна» нагороджена  Міжнародною академією рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна» дипломом та медаллю «20 років незалежності України» (2011 р.). В 2014 році робота Гладкої Л.Ю « Sonographic examination of haemodynamics in odd visceral vessels in patients with pancreatitis». Ultra-praga.,зайняла призове місце серед робіт європейського рівня.

В 2013 професор Гончар О.А отримав звання «Заслужений  Лікар України».

З 2009 року постановою ВАК України на базі НМАПО імені П.Л. Шупика організована і функціонує спеціалізована вчена рада Д 26.613.11 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика та променева терапія, голова завідувач кафедри, професор Бабкіна Тетяна Михайлівна, учений секретар – доцент  Бондар Ганна Миколаївна.

Нині на кафедрі працюють професори, дякуючи яким вихована ціла плеяда учнів, що є професіоналами в радіології: проф. Бабій Я.С. підготував 30 кандидатів і 5-х докторів медичних наук, проф. Медведєв В.Є.– 16 кандидатів і 5-х докторів медичних наук, проф. Бабкіна Т.М. – 4-х магістрів і 5-х кандидатів наук, проф. Гончар О.А.– 2-х магістрів і одного кандидата наук, , проф. Козаренко Т.М. – 2-х кандидатів наук, які працюють в Україні та інших країнах світу. На кафедрі на сьогодні навчається 35 інтерни та 7 клінічних ординаторів-іноземців.

Кафедра радіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика є опорною кафедрою з спеціальностей „рентгенологія” та „ультразвукова діагностика”.

На сьогодні пріоритетними напрямками наукової та навчально-методичної роботи кафедри є:

  • збереження статусу провідного центру якісної конкурентноспроможної освіти для громадян України в галузі променевої діагностики шляхом використання сучасних принципів навчання, постійного урахування попитів користувача освітніх послуг,
  • створення єдиної діагностичної концепції в рамках променевої діагностики, розробка та впровадження в клінічну практику програм-алгоритмів комплексної діагностики захворювань з урахуванням ефективності, економічності та безпеки кожного метода візуалізації.

ГАЛИНІ ЮЛІАНІВНІ КОВАЛЬ

90 – річчя доктору  медичних наук професору

Спільнота радіологів України має приємність відзначати 20 грудня 2015 року 90-річчя славної  жінки, лікаря, професора, доктора медичних наук Галини Юліанівни Коваль. Початкові сторінки біографії вона вважає визначальними у власній долі, очевидно тому, що ніколи не забуває краю, де народилася і де пройшло її дитинство. Галина Юліанівна народилася в Одесі, дитинство пройшло  у вінницькому краї, звідки родом батько - Юліан Терентійович Коваль. Шкільні університети пройшла до шостого  класу в Тульчині,  де батько практикував як лікар. Мама - Марія Ісидорівна, теж медичний працівник, була цілком віддана сім`ї, адже підростала  менша сестричка  Леся.

 В передвоєнні роки сім`я  знову повертається до Одеси оскільки батько за конкурсом стає асистентом кафедри гінекології Одеського медичного інституту .  Війна застала сім`ю в Одесі,де в силу обставин залишились в окупації і, беручи участь в партизанському русі, батько зберіг обладнання Одеського онкологічного інституту, який в майбутньому  очолив.   

Галині Юліанівні рано прийшлось подорослішати, адже почалась війна зі всіма її обтяжливими обставинами. Саме в цей період їй попадає до рук листівка художниці Кляйн, яка привертає увагу майбутнього вченого, торкається до струн її надзвичайно чутливої, вразливої душі і не підозрюючи наявність  у себе таланту художника, вона знаходить акварельні фарби, перемальовує ту листівку  і на щастя, незважаючи на час, цей малюнок зберігся до тепер. Підпис під малюнком – 1942 рік, їй 17. Вона малює, важкі воєнні роки, душевні переживання і лише втіха від пензля, де можна висловитись фарбами в кольорі, відтворюючи неповторну красу рідної землі. Вона знову повернеться до мольберту лише у свої 78 років, почне щедро дарувати картини своїм близьким,  учням і друзям.

 

А поки  йшов 1944 рік, вона  стає студенткою медичного факультету Одеського інституту, який з відзнакою закінчує  в 1948р. На п’ятому курсі інституту виходить заміж за студента Одеського морехідного інституту Анатолія Грабовецького, їхній  з чоловіком шлюб був щасливим. Чоловік завжди допомагав словом і ділом, з розумінням ставився до всіх починань. Народження доньки та сина принесло неймовірну радість і щастя у їхній дім.

Після закінчення медичного  інституту Галина Юліанівна два роки  працює рентгенологом в поліклініці водників.  Після вступу в аспірантуру в 1950р  була переведена з Одеси до  Києва в   відділ біофізики  Інституту фізіології та патології, очолюваного  проф. Городецьким О.О, який одночасно керував заснованою ним після війни кафедрою рентгенології інституту удосконалення лікарів. Напрямок робіт професора Городецького стосувався рентгенологічного та радіологічного вивчення фізіологічних процесів організму.  Г.Ю.Коваль запропоновано відповідну тему : «Рентгенкімографічне дослідження серця».  Під час навчання в аспірантурі отримала  променеву хворобу, на  той час в відділі біофізики не були розроблені засоби безпеки при роботі в умовах опромінення. Галина Юліанівна виношувала плани залишитись в науці. Професором Городецьким Олексієм Опанасовичем - завідувачем кафедри  рентгенології (1947-1957 роки)  було запропоновано Галині Юліанівні працювати на кафедрі тоді в Київському  інституті удосконалення лікарів.  В  1956р вона захистила кандидатську дисертацію.  В 1964 році за пропозицією проф. Рубашевої А.Є., наукові дослідження якої були спрямовані на рентгенологічне вивчення морфологічних особливостей патологічних процесів, захистила докторську: «Пахіонові ямки черепа». В 1963р  стала доцентом кафедри. Після смерті проф. Рубашевої А.Є, в 1965 році Галина Юліанівна очолила кафедру рентгенології – наймолодша за віком серед  викладачів інституту.

 Маючи досвід роботи у різних наукових напрямках, з`явилась ідея зусиллями співробітників кафедри поглибити та розробити рентгеноанатомічні та рентгенофізіологічні  ознаки в нормі і при патології, що вилилось в низку робіт, основною з яких стала книга «Клінічна рентгеноанатомія». Загальні зусилля над цією роботою об`єднали весь молодий колектив кафедри. «Клінічна анатомія» вперше вийшла в 1975р і стала настільною книгою для багатьох лікарів-рентгенологів і науковців України та за її межами. На її основі, в зв’язку з відчутною необхідністю, в 2014р була видана книга «Клиническая рентгеноанатомия з основами КТ анатомии», що включала нові дані з комп’ютерної анатомії органів грудної, черевної порожнин і опорно-рухового апарата. Сьогоднішнє територіальне і архітектурне розташування кафедри променевої діагностики є таким завдяки замислам і вмінням Галини Юліанівни.

Дружню атмосферу на кафедрі відчували не лише співробітники і курсанти кафедри, але і всі колеги та пацієнти, що звертались за консультативною допомогою.

 Впродовж багатьох років на кафедрі по понеділках, після лекцій проводилися клініко-рентгенологічні розбори, а щомісяця – конференції. Кафедра в цей період стала магнітом, що притягував до себе лікарів – рентгенологів.  Швидкі темпи розвитку променевих методів діагностики дали поштовх до реорганізації кафедри в кафедру променевої діагностики, на якій  вперше в Україні почали викладати не лише рентгенологію, але і комп’ютерну, магнітно-резонансну і ультразвукову діагностичну томографію.

Як результат багаторічного колективного наукового і  педагогічного досвіду співробітників кафедри, кожен з яких став провідним фахівцем, у  1998 р. був написаний, а 2009 р перевиданий двотомний підручник з променевої діагностики, що не мав  аналогів на теренах СНД.  Ці  двотомні видання вже стали надбанням історії і отримали схвальні відгуки і рецензії не тільки в Україні, а і далеко за її межами.  В зв’язку з прогресуючим розвитком нових напрямків променевої діагностики та розширенням знань та діагностичних можливостей,  виникла необхідність в новому її виданні у вигляді тритомника Лекції – це діалог з аудиторією, продуманий до дрібниць і кожного  разу у слухачів виникає бажання знову і знову повернутись і заглибитись у країну – знань, яку творить Галина Юліанівна.

  З - під пера і під редакцією Галини Юліанівни вийшла не одна монографія, підручник, вихована ціла плеяда учнів,  кандидатів наук, докторантів і професорів. Та і сьогодні невгамовна Галина Юліанівна творить і застати її можна завжди  працюючою за комп’ютером або за мольбертом.

МНОГІЇ ЛІТА, ГАЛИНО ЮЛІАНІВНО !!!

VIVANT PROFESSORES

З найкращими, найщирішими побажаннями

завідувач та колектив кафедри променевої  діагностики