Search

Кафедра мікробіології, епідеміології та інфекційного контролю

Історія кафедри мікробіології, епідеміології та інфекційного контролю починається з 1921 р., коли була  організована кафедра мікробіології та лабораторної діагностики, що проводила підготовку лікарів - клінічних лаборантів. З 1932 р., коли почали спеціалізуватись головним чином лікарі - мікробіологи, назву було змінено на «кафедра мікробіології». Її засновник і перший завідуючий — доктор медичних наук професор  М. Г.Беньяш, очолював кафедру до 1941 року.

У довоєнний період випуск слухачів за рік становив в середньому 30–40 чоловік за умови шестимісячних циклів спеціалізації. В цей час на кафедрі працювали такі кваліфіковані спеціалісти, як другий професор кафедри доктор медичних наук Г. С. Барг, доценти Б. Я. Ельберт (1932–1938) та С. І. Фельдман (1938–1941). Розміщувалась кафедра в основному корпусі Інституту в окремому флігелі (вул. Саксаганського, 75), займаючи 6 учбових кімнат і декілька підсобних приміщень. З 1965 року і дотепер кафедра розташована в адміністративному корпусі НМАПО імені П. Л. Шупика, займаючи на третьому поверсі окреме крило площею 300 м2.

Після звільнення Києва у 1944 р кафедра відновила свою діяльність під керівництвом (до 1953 р.) дійсного члена АН України професора В. Г. Дроботько (1885–1966), відомого епідеміолога, який розробив положення про суть дисоціації мікроорганізмів. Його наукові праці присвячені питанням сільскогосподарської, медичної та промислової мікробіології, антибіотикам рослинного походження тощо.

У 1953–1963 рр. кафедру очолював доктор медичних наук професор С. С. Речменський — відомий спеціаліст з аеромікробіології, 1963–1975 рр. — доцент Ф. Д. Повелиця, 1976–1997 рр. — Лауреат державної премії СРСР доктор медичних наук професор В. О. Знаменський; з квітня 1997 р. по лютий 2007 р. — доктор медичних наук професор І. П. Білько. В цей час на кафедрі працювали доценти О. В.Івкіна, О. П. Синельникова, М. С. Іванова, Н. В. Дегтяр, О. В. Григорьєв, А. І. Якименко, асистенти — кандидати медичних наук В. О. Ярошенко, Д. К. Ведибеда, І. Б. Блок, Л. В. Григор’єва, А. С. Вєршигора, С. М. Кузьминський.

У 1999 р. кафедра мікробіології була об’єднана з кафедрою епідеміології та отримала назву «мікробіології і епідеміології».

Внесок кафедри епідеміології у медичну науку та практику наскільки значний, що заслуговує на його висвітлення шляхом подорожі у минуле. 

Кафедра епідеміології започаткована від доцентського курсу епідеміології (зав. — професор  С.Н. Ручковський), відкритому в 1930 р., який через п’ять років (1935) став самостійною кафедрою епідеміології на чолі з членом-кореспондентом АМН СРСР професором  С. Н. Ручковським. До навчального процесу залучались видатні українські вчені — професори М. П. Нещадименко, М. П. Лепехін, В. Г.Дроботько. Лекції з окремих розділів епідеміології читались не тільки лікарям-епідеміологам, а й іншим фахівцям.

В 1938 р. учбовою базою кафедри стала міська дезінфекційна станція. В цей час підготовку лікарів-епідеміологів вели вже штатні викладачі: професор С. Н. Ручковський, доцент Н. Г. Любельський, асистент Н. В. Анцелович.

Після відновлення діяльності кафедри в 1944 р. і до 1958 р. її очолював професор  С. Н. Ручковський, з 1958 р. до 1973 р. -  професор С. І. Гришин. В цей час у складі кафедри працювали доценти М. Р. Дядичев, Н. М. Воробйова, В. А. Ярошенко, Я. І. Мельник, П. Т. Трухан, І. З.Халабуда, В. П. Волоконська, асистенти В. І. Серебреннікова, Ф. Н. Горобець, В. К. Кірсенко.

Першим аспірантом кафедри в 1961 р. стала лікар-епідеміолог Л. М. Пухтеєва, яка після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації була зарахована до штату кафедри. В подальшому в аспірантурі на кафедрі епідеміології навчались і захистили дисертації В. Г. Яблуновський, А. В. Мельник, М. О. Цой.

Зі зміною епідемічної ситуації в Україні коригувались і навчальні плани, вводились нові розділи і цикли, такі як аналіз інфекційної захворюваності, епідеміологія токсоплазмозу, кишкових ешерихіозів, туберкульозу, нозогеографія інфекційних захворювань. Вперше в колишньому СРСР на кафедрі було впроваджено вивчення епідеміологічної статистики. Якісному покращенню діяльності кафедри сприяло її переведення в 1972 р. на базу Республіканської СЕС МОЗ України, що дало змогу поліпшити зв’язок з протиепідемічною службою республіки, активно надавати її працівникам практичну допомогу у вигляді консультацій, аналізу спалахів інфекцій, підготовки сумісних наукових публікацій.

В 1974–1976 рр. кафедру очолював професор  В. О. Знаменський, з 1976 р. - професор К. М. Синяк, котрий перебував на цій посаді до 1992 р. В цей час на кафедрі працювали доценти Т. І. Касьяненко, І. З. Халабуда, Л. М. Пухтеєва, О. М. Вернер, асистенти В. Г. Яблуновський, Є. І. Хітущенко, А. П. Дяченко, В. П. Дерев’янченко. 

З червня 1992 р. завідувачем кафедри за конкурсом був обраний член-кореспондент НАН та НАМН України, Заслужений діяч науки і техніки України професор  А. Ф. Фролов. У 1991 р. доцентом кафедри О. М. Вернер започаткована робота з підготовки лікарів-педіатрів з питань імунопрофілактики інфекційних хвороб. В 1994 р. відповідно до Національної програми імунопрофілактики населення України на 1993–2000 рр. та Постанови Кабінету Міністрів України кафедрою розроблено Навчальні плани і програми з питань імунопрофілактики для лікарів усіх фахів, які дотепер є базовими у підготовці фахівців України.

З метою забезпечення слухачів навчальною літературою професором  К. М. Синяком з співавторами опубліковано дев’ять монографій і посібників. В 1993 р. під редакцією професора  К. М. Синяка видано учбовий посібник «Епідеміологія» для лікарів, а в 1998 р. — підручник «Епідеміологія» для студентів та інтернів медичних університетів (К. М. Синяк, В. М. Гирін). З метою ознайомлення широкого кола біологів, мікробіологів та лабораторних працівників з новим, перспективним, високочутливим методом біохімічних досліджень під науковою редакцією професора  К.М. Синяка здійснено переклад на російську мову фундаментальної монографії американського автора B. M. Mitruka «Gas Chromatographic Applications in Microbiology and Medicine» (Применение газовой хроматографии в микробиологии и медицине, [монография], пер. с англ.: З. П. Васюренко, В. Г. Бабского ; под ред. К. М. Синяка, 1978. Важливим етапом науково-дослідної діяльності кафедри епідеміології стало створення на базі кафедри в 1978 р. проблемної лабораторії, де професор К. М. Синяк спільно із співробітниками продовжив започатковане ним в Україні вивчення біохімії ліпідів мікробних клітин за допомогою газохроматографічного аналізу. Результати досліджень опубліковані в ряді провідних вітчизняних та закордонних видань. Вивчаючи зміни біохімічних властивостей мікробів, що довгий час перебувають в об’єктах навколишнього середовища, автори виявили закономірності, які використали для прогнозування ризику зараження людей і тварин на певній території. Взявши виявлену закономірність за основу, розрахували ризик зараження рядом інфекцій на територіях всіх областей України. Зібрані матеріали було опубліковано у вигляді 25 томів медично-географічних атласів (для кожної області окремо). Розробники були нагороджені Почесними дипломами Географічного товариства АН СРСР «За выдающиеся научнные труды в области географических наук». Окремі фрагменти роботи тричі експонувалися на ВДНГ СРСР і тричі розробники нагороджувались бронзовими та срібними медалями. За окремими фрагментами згаданих праць співробітники кафедри отримали три авторських свідоцтва та один патент, захищено 2 кандидатські дисертації (О. М. Вернер, В. П. Дерев’янченко). Відповідно до завдань Національної програми імунопрофілактики населення України на 1993–1994 рр. на кафедрі виконувались дослідні роботи з вивчення профілактичної дії індукторів інтерфероногенезу (АМІЗОН). Роботи завершились одержанням 2-х патентів України (науковий керівник професор А. Ф.Фролов). Продовжувались роботи з дослідження механізмів персистенції вірусів та значення цього явища у підтримці безперервності епідемічного процесу при окремих вірусних інфекціях і його ролі у збереженні їх збудників як біологічного виду. Останнє має безпосереднє значення для проблеми ліквідації заразних хвороб та торує шлях до практичного розв’язання цієї проблеми. Певний обсяг наукових розробок був присвячений питанням епідеміології окремих інфекцій (вірусний гепатит А, менінгококова інфекція — разом з Луганським медичним університетом та ХНДІ імунології і мікробіології імені І.І. Мечнікова). Результати цих робіт узагальнені у монографії професора  А.Ф. Фролова «Персистенція вірусів» (1995), «Вірусні гепатити А та Е у дітей» (1996), изі «Імунопатологія та імунорегуляція при менінгітах і менінгоенцефалітах бактеріальної етіології» (1997). У співдружності з співробітниками КНДІЕІХ імені Л. В. Громашевського вивчалось значення біологічного фактору в епідемічному процесі при ВІЛ-інфекції. Одержані результати дали підстави А. Ф. Фролову висунути гіпотезу, яка серед інших чинників враховує дію цього фактору, що додатково пояснює неоднакові темпи розвитку епідемії ВІЛ-інфекції на різних територіях (1995). Майже 20 років А. Ф. Фролов працював головним інфекціоністом, а К. М. Синяк - головним епідеміологом МОЗ України. На кафедрі епідеміології навчалися і захистили кандидатські дисертації 8 аспірантів та працівників кафедри.

З лютого 2007 р. по січень 2008 р керівником кафедри мікробіології і епідеміології була доктор медичних наук професор Н. О. Виноград, з січня 2008 року по листопад 2009 обов’язки завідувача кафедри виконував доктор медичних наук професор І. П. Білько, з листопада 2009 р. по вересень 2014р. - доктор медичних наук, професор В. В. Гавура.

З вересня 2014 і по теперішній час кафедру очолює доктор медичних наук професор Айдин Гурбан Огли Салманов, Національний координатор МОЗ України з інфекційного контролю та антимікробної резистентності, національний координатор України у проекті Європейського Союзу «Percept-R study: multi-state study about the perception of the antimicrobial resistance in Europe», що підтримується Європейським комітетом з інфекційного контролю (EUCIC); член генерального директорату Європейського комітету з тестування до протимікробних препаратів (EUCAST), член Європейського комітету з інфекційного контролю (EUCIC); член експертної групи Європейського товариства мікробіологів та інфекціоністів (ESCMID), голова Всеукраїнської асоціації інфекційного контролю та антимікробної резистентності; голова Національного комітету України з тестування до протимікробних препаратів (UCAST) та з інфекційного контролю (UCIC); головний редактор науково-практичного видання «Міжнародний журнал антибіотики та пробіотики» («International Jornal of Antibiotics and Probiotics»); голова міжнародного науково-медичного центру імені академіка Заріфи Алієвої. Галузь наукових інтересів професора А. Г. Салманова – госпітальна епідеміологія, клінічна мікробіологія, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, інфекції в області хірургічного втручання, інфекційний контроль, антибіотики та антибіотикорезистентність. Професор А. Г. Салманов є автором Національної концепції профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та Плану дій з контролю та профілактики антимікробної резистентності в Україні, розробником критеріїв визначення 53 локальних форм інфекцій в області хірургічного втручання за анатомічною локалізацією гнійно-запального процесу. Професор А Г. Салманов розробив та вперше в країнах СНД запровадив у практику систему епідеміологічного нагляду за інфекціями в області хірургічного втручання та систему епідеміологічного нагляду за інфекціями, спричиненими мікроорганізмами, резистентними до дії антибіотиків. У 2015 році професором А. Г.Салмановим започаткована робота з підготовки спеціалістів з інфекційного контролю в рамках тематичних циклів «Основи інфекційного контролю». На базі кафедри вперше у Східній Європі та країнаї СНД створено освітньо-тренінговий центр з інфекційного контролю та антимікробної резистентності, де проходять навчання госпітальні епідеміологи, мікробіологи та лікарі-клініцисти різних спеціальностей. Він є організатором проведення в Україні з 2007 року щорічних міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених актуальним проблемам антибіотикорезистентності та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, активним учасником міжнародних форумів з питань профілактики інфекційних захворювань, автором понад 300 наукових праць, у тому числі, 32 монографій, 1 підручника та 3-х навчальних посібників для ВНМЗ.

У теперішній час викладацьку та наукову роботу на кафедрі здійснюють доктор медичних наук професор кафедри Д. Л. Кирик, кандидати медичних наук доценти В. М. Благодатний, О. І. Нікольська, Н. Г. Шелкова. 

За ініціативи професора А. Г. Салманова у березні 2017 року за наказом ректора НМАПО імені П. Л. Шупика кафедру мікробіології і епідеміології перейменовано на «мікробіології, епідеміології та інфекційного контролю».

Навчальний процес на кафедрі охоплює дві спеціальності - «бактеріологія» і «епідеміологія», щодо яких розроблені та постійно переглядаються навчальні плани і програми стажування, спеціалізації, передатестаційних циклів, з 1992 р. для заключних іспитів використовуються розроблені на кафедрі та затверджені МОЗ України комп’ютерні атестаційні програми. Щорічно на кафедрі навчаються від 400 до 500 спеціалістів.

У 1994 році сумісно з кафедрою вірусології розроблено та затверджено МОЗ України навчальний план і програму та комп’ютерну атестаційну програму інтернатури зі спеціальності «мікробіологія і вірусологія», за якою вже пройшли підготовку понад 400 лікарів-інтернів; спільно з ХМАПО та НМУ ім. О. О. Богомольця розроблено і затверджено МОЗ України навчальний план і програму інтернатури зі спеціальності «епідеміологія».

Кафедра постійно співпрацює із закладами охорони здоров’я Києва та Київської області. Викладачі кафедри приймають активну участь у щорічних семінарах бактеріологів та епідеміологів Києва та Київської області, здійснюють постійну консультативну роботу, за необхідності приймають участь у розшифровці спалахів інфекційних хвороб на території України та вирішенні інших питань, що стосуються мікробіології та епідеміології.

За час існування кафедри її наукова діяльність була спрямована на розробку нових та удосконалення існуючих методичних підходів до мікробіологічної діагностики ієрсиніозів, дифтерії, холери, туберкульозу, розробку профілактично-лікувальних препаратів на основі природних мінералів з високими сорбційними властивостями щодо біоорганічних патогенів (успішно проведена робота щодо конструювання та запровадження у практику нових лікувальних препаратів на основі сорбційних матеріалів: «Ентеросгель», «Імосгент», «Алуніт»), розробку методів корекції та профілактики мікробіоценотичних порушень, в тому числі, створення нових та підвищення біологічної активності існуючих еубіотичних і пробіотичних препаратів. З 1992 по 2003 рр. у складі кафедри працювала наукова група (старші наукові працівники кандидати медичних наук В. Ф. Рудиченко, В. П. Волкова, старший лаборант О. І. Штанкова, лаборант К. Г. Трушкіна), що багато уваги приділяла дослідженням можливостей використання в практиці охорони здоров’я природних матеріалів як сорбентів.

Нині основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри є вивчення резистентності умовно-патогенних мікроорганізмів до антимікробних препаратів, контроль і профілактика інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, новітні технології інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я різного профілю. Традиційною для епідеміологічного напрямку роботи кафедри є консультативна допомога практичним органам охорони здоров’я щодо епідеміологічного аналізу інфекційної захворюваності, планування і проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, розробки методичних та інших нормативних документів МОЗ України, спрямованих на контроль за епідемічною ситуацією в державі.

У 2015 р. на базі кафедри створено громадську організацію «Всеукраїнська асоціація інфекційного контролю та антимікробної резистентності», у 2016 р. започатковано видання науково-практичного журналу «Міжнародний журнал антибіотики та пробіотики», головним редактором якого є професор А. Г. Салманов.

Велика увага на кафедрі приділяється підготовці педагогічних та наукових кадрів. Захищено 8 кандидатських дисертацій: Л. Г. Маханєва, Г. С. Андреєва, В. П. Саргєян, П. П. Литовченко, Н. Г. Шелкова, О. І. Нікольська, громадянин АРЕ Магер Абу Ель Хава, громадянин Лівії Джома Хувядж. Науковими керівниками вказаних дисертаційних робіт були професори В. О. Знаменський та І. П. Білько. В даний час на кафедрі навчається заочний аспірант Філоненко Г. І., яка успішно виконує дисертаційну роботу на здобуття ступеня доктора філософії.

За період з 1976 р. співробітниками кафедри опубліковано понад 600 наукових праць, у тому числі: монографій — 38, підручників – 2, навчальних посібників - 8, довідників — 4, методичних рекомендацій 13, інформаційних листів 6, отримано 18 авторських свідоцтв на винаходи і 52 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції


З 1944 року (після звільнення Києва від німецької окупації) кафедра мікробіології відновлює свою роботу. З 1944 по 1958 рік її очолює Дійсний член Академії наук України, професор Дроботько В. Г. (1885-1966) – відомий епідеміолог, який розробив положення про суть дисоціації мікроорганізмів; його основні наукові праці були присвячені питанням сільськогосподарської, медичної та промислової мікробіології, антибіотикам рослинного походження та ін. 


У 1953 – 1963 роках кафедру мікробіології очолював доктор медичних наук, професор Речменський С. С. – відомий спеціаліст з аеромікробіології.

З 1965 року кафедра мікробіології розміщується у приміщені адміністративно-теоретичного корпусу Київського державного Інституту удосконалення лікарів (вул. Дорогожицька, 9), де знаходиться і у теперішній час. 

 

З 1963 по 1975 рік  кафедру мікробіології очолював

доцент Повелица Ф. Д. 

З 1962–1977 рр. - доцент Івкіна Ольга Вікторівна. 

 

З 1976-1992 рр.– кафедру епідеміології очолював

доктор медичних наук, професор

Синяк Костянтин Михайлович.  

З 1976 по 1997 рік кафедрою мікробіології завідував

доктор медичних наук, професор,

Лауреат державної премії СРСР

Знаменський Володимир Олексійович.

 

З 1992-1999 рр. – очолював кафедру епідеміології

Фролов Аркадій Федорович,

професор, член-кореспондент НАН і НАМН України і Російської АМН,

заслужений діяч науки і техніки України. 

У 1999 році  кафедра мікробіології була реорганізована і з цього часу вона називається  “Кафедра мікробіології і епідеміології”.  

З квітня 1997 року виконував обов`язки, а з січня 1998 до 2007 року (в 2008-2009 роках виконував обов’язки) кафедрою мікробіології завідував доктор медичних наук, професор Білько Іван Петрович.  

У 2007 році кафедру очолювала доктор медичних наук, професор Виноград Наталія Олексіївна. 

З грудня 2009 до 2014 року кафедру мікробіології і епідеміології очолює доктор медичних наук, професор Гавура Віктор Васильович.


З вересня 2014 року кафедру мікробіології і епідеміології очолює доктор медичних наук, професор Салманов Айдин Гурбанович