Search

Однією з невід’ємних складових діяльності кафедри є виховна робота. Особлива увага приділяється виховній роботі з аспірантами. 

Засади виховної роботи на кафедрі медичної інформатики:

- людиноцентризм;

- верховенство права;

- науковий характер освіти;

- різноманітність освіти;

- нерозривний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

- академічна доброчесність;

- демократизм;

- єдність навчання, виховання та розвитку;

- виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

- формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

- формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

- невтручання політичних партій в освітній процес;

- сприяння навчанню впродовж життя;

- інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;

- нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

- доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

- виховання в дусі традицій кафедри медичної інформатики, досягнень її засновника та завідувача – професора О. П. Мінцера.

Науковий навчально-методичний центр дистанційної освіти 

Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика  

Науковий навчально-методичний центр дистанційної освіти (далі - Центр) створено за наказом ректора НМАПО імені П. Л. Шупика від 25 січня 2006 р.  на базі науково - методологічної лабораторії з сучасних інформаційних технологій дистанційного навчання та проблемної науково-дослідної лабораторії з питань післядипломної підготовки лікарів (провізорів). 


Керівник наукового навчально-методичного центру дистанційної освіти НМАПО імені П. Л. Шупика - Озар Петрович Мінцер, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Міжнародної академії інформатизації, Української академії інформатики та Академії технологічних наук України.  

Мета діяльності Центру - сприяння, формування та розвиток єдиної системи дистанційної післядипломної медичної та фармацевтичної освіти в Україні. 

Технічне обладнання Центру забезпечує можливість передачі й одержання навчальної інформації, мультимедійних презентацій та “живого” відеозображення як по звичайних наземних каналах мережі Інтернет, так і по високоякісному супутниковому каналу. Діяльність Центру задовольняє новим вимогам, що виникають в контексті приєднання України до Болонського процесу. Центр пропонує прогресивні форми проведення як окремих лекцій, так і більшості циклів тематичного вдосконалення, а також передатестаційних циклів. 


Перші сеанси дистанційного навчання були проведені ще в грудні 2004 року, коли вперше в Європі проводилась відеокон-ференція у форматі багатоточкової  взаємодії (режим М-Bone) за участю фахівців 5 країн: України, США, Польщі, Словаччини й Албанії, за актуальною проблематикою діагностики та лікування туберкульозу. 

Протягом 2005 - 2006 років в рамках виконання угоди з Проектом ЄС «Управління та фінансування в сфері охорони здоров'я в Україні» вперше в Європі успішно проведене вхідне та підсумкове дистанційне тестування керівників органів та установ охорони здоров'я з актуальних питань сучасного управління, а також проведено 12 навчальних сесій в режимі он-лайн з містами Харків, Житомир, Євпаторія. З питань впровадження е-навчання в практику проводилась плідна співпраця з Швейцарсько-українською програмою «Покращення перинатальних послуг в Україні», зокрема щодо навчання та використання міжнародної бази даних i-Path. 

Серед проведених Центром дистанційної освіти численних заходів слід виділити такі: 

Проведення першого в Україні міжнародного семінару в форматі відеоконферензв’язку з проблем сучасної діагностики та лікування серцево-судинних хвороб за допомогою звичайних Інтернет каналів. Країни – учасниці Україна, США, Польща. Участь у круглому столі на тему: «Стан та перспективи співробітництва Україна-НАТО» щодо відкриття інформаційного стенду „Україна-НАТО" на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника МОН України. 

За ініціативою Міністерства охорони здоров’я України використані технічні можливості Центру для навчання впродовж Українського семінару з організації та функціонування лікарняних кас (м. Житомир). Участь у серії навчальних відеоконференцій «Реформування організації діяльності державних лікарень», що їх організувала Національна академія державного управління при Президентові України за підтримки Світового банку. 


З листопада 2006 року на базі Центру проводяться заняття з планових циклів Академії за дистанційною формою навчання. За цей період були проведені очно - заочні цикли тематичного вдосконалення з використанням технологій дистанційного навчання для викладачів Запорізького, Луганського, Буковинського, Тернопільського, Кримського, Вінницького державних медичних університетів, Запорізької та Харківської медичних академій післядипломної освіти, а також в якості експерименту передатестаційний цикл зі стоматології для фахівців - стоматологів Закарпатської області. В рамках останнього циклу проведений дистанційний вхідний і вихідний контроль знань слухачів. 

Центр працює в тісному взаємозв'язку і коспонсорстві з проектами Євросоюзу, провайдером Інтернет - послуг компанією «Лаки Нет». У реалізації завдань дистанційного навчання беруть участь установи практичної охорони здоров'я та ВНЗ України. 

Фахівцями Центру спільно зі співробітниками кафедри медичної інформатики вдосконалено принципи та методики формалізації, передачі та контролю знань, дидактичних прийомів дистанційного навчання, розробки технологічного обладнання та програмно-апаратних засобів, що забезпечило необхідні умови для ефективного впровадження елементів дистанційного навчання в післядипломну медичну (фармацевтичну) освіту. 

Інноваційними формами діяльності Центру є впровадження системи дистанційної освіти в Україні; забезпечення навчально-методичної кооперації НМАПО з національними й міжнародними освітніми закладами; дистрибуція освітніх і науково-методичних послуг Академії; моніторинг та впровадження інновацій у сфері програмного та апаратного забезпечення дистанційного навчання; підготовка фахівців з дистанційної освіти та координація їх діяльності в Україні; підготовка розробників і провайдерів курсів дистанційного навчання; проведення науково-методичних досліджень з теорії та практики дистанційної освіти. Інноваційні форми діяльності кафедри медичної інформатики та Центра дистанційного навчання багато разів проходили перевірку на практиці. 

Наприклад, у першому півріччі 2007 року на базі НМАПО імені П. Л. Шупика відбулася науково-методична конференція з міжнародною участю "Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів". Завдяки розробленим інноваційним технологіям був здійснений відеозв’язок з 5 ВНЗ України, 4 обласними центрами охорони здоров’я, 2 діагностичними центрами, двома закладами НАН України, а також зі студією компанії Міжнародні Медичні Програми, Іnc. (м. Нью-Йорк, США). 


Спільно з фахівцями з США виконується наукова робота щодо розробки єдиної платформи для проведення телеконференцій.

З квітня 2007 року використовується система «Сітка лікарів» (проект Світової федерації Українських лікарських товариств, США) – е-зустрічі протягом року з різних напрямків медицини.  

З 2006 року розпочато впровадження технології телемедицини в форматі відеоконферензв’язку. Разом з компанією «Conesco» в центрі встановлено відео сервер і належне обладнання встановлено в Закарпатській, Запорізькій, Донецькій, Рівненській областях, а також окремі модулі встановлені в УДСЛ «Охматдит», Київській МКЛ № 17, Київський обласній клінічній лікарні.

З 2009 року щомісячно згідно графіку, затвердженого МОЗ України, проводяться телемедичні конференції та консультації головними спеціалістами МОЗ України та фахівцями НДСЛ «Охматдит» з актуальних питань материнства та дитинства для всіх регіонів України.

З 2011 року вперше кафедрою дитячих і підліткових захворювань розпочато проведення семінарських занять-телемедичних консультацій у рамках переривчастого циклу тематичного вдосконалення «Медико-соціальні послуги дітям і молоді на основі дружнього підходу «Клініка дружня до молоді»» (зав. кафедри – проф. Г.В. Бекетова).

З червня 2011 року розпочав функціонування всеукраїнський з міжнародною участю віртуальний Інтернет-семінар "Інноваційні процеси в медицині і медичній інформатиці". Сформульовані принципи та технологія підключення для участі в Інтернет-семінарі, в т.ч. технічні й організаційні вимоги щодо участі у віртуальному семінарі. Інформація про семінар розміщена за адресою:http://inmeds.com.ua/content/seminar.php.

Здійснюється розроблення та впровадження технологічних схем і підходів на порталі «Єдиний медичний освітній простір» (http://inmeds.com.ua/).

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ 
Центру дистанційної освіти
НМАПО імені П. Л. Шупика 

  • впровадження дистанційного навчання в медичних ВНЗ України;
  • розробка дидактичних прийомів дистанційного навчання;
  • вдосконалення принципів і методик формалізації знань;
  • вдосконалення принципів передачі і контролю знань;
  • апробація технологічного обладнання та програмно-апаратних засобів дистанційного навчання.

 

 





Контактна інформація: 

вул. Стрітенська, 7/9, м. Київ, 01025 

тел.: (044) 272-5312, 279-0043 

web: inmeds.com.ua

  1. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Теория вероятностей и прикладная статистика. В 2 т. – М.: Юнити, 2001. - 656 с.
  2. Амосов Н.М. Моделирование сложных систем.- Киев: Наукова думка, 1968. – 87 с.
  3. Андреев А.А. Введение в дистанционное обучение. Учебно-методическое пособие. - М.: ВУ, 1997. – 50 с.
  4. Баевский P.M. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. – 296 с.
  5. Балантер Б.М. Введение в математическое моделирование па­тологических процессов. - М.: Медицина, 1980. – 264 с.
  6. Беллман P. Кибернетика и медицинская диагностика. Пер. с англ. - М.: Знание, 1968. – 50 с.
  7. Бенсман В.М. Облегченные способы статистического анализа в клинической медицине. - Краснодар, 2002. - (CD + руководство) – 32 с.
  8. Биологическая и медицинская кибернетика. Справочник / Минцер О.П., Молотков В.Н., Угаров Б.Н. и др. – К.: Наукова Думка, 1985. – 376 с.
  9. Выховский М.Л., Вишневский А.А. Кибернетические системы в медицине. - М.: Наука, 1971. – 408 с.
  10. Гаспарян С.А., Пашкина Е.С. Страницы истории информатизации здравоохранения России. - М.: Москва, 2002. - 304 с.
  11. Геловани В.А., Ковригин О.В. Экспертные системы в медицине. - М.: Знание, 1987. – 31 с.
  12. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум (2-е изд.). - С.-Пб.: Питер, 2002. - 480 с.
  13. Гельфанд И.М., Розенфельд Б.И., Шифрин М.А. Очерки о совместной работе математиков и врачей (2-е, дополненное издание). - М.: УРСС, 2005. – 320 с.
  14. Генкин А.А. Новая информационная технология анализа медицинских данных (программный комплекс ОМИС). - С.-Пб.: Политехника, 1999. - 191 с.
  15. Герасевич В. Самоучитель. Компьютер для врача. - С.-Пб.: БХВ-Петербург, 2004. - 512 с.
  16. Глушаков С.В., Сурядный А.С. Самоучитель для работы на ПК. Харьков: Фолио АСТ, 2003. - 500 с.
  17. Гланц С. Медико-биологическая статистика. - М.: Практика, 1999. - 449 с.
  18. Глинский Я. М., Ряжська В. А. Інтернет. Сервіси. HTML і web-дизайн: Навчальний посіб. - Львів: Деол, 2002. - 168 с.
  19. Гмурман В. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высшая школа, 2003. – 479 с.
  20. Гойко О.В. Практичне використання пакета STATISTUCA для аналізу медико-біологічних даних. Навч.посібник. – К., 2004. – 76 с.
  21. Гусев А. В., Романов Ф. А., Дуда­нов И. П., Воронин А. В. Информацион­ные системы в здравоохранении. Пет­розаводск: Изд-во ПетрГУ, 2002. - 120 с.
  22. Дибкова Л.М. Інформатика та компютерна техніка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Академія, 2002. – 320 c.
  23. Добрянський Д.О. Використання телемедицини у клінічній практиці: Навчально-методичний посібник / Д.О. Добрянський, О. П. Мінцер, В. В. Краснов. – К.: Українсько-Швейцарська програма «Здоров’я матері та дитини», 2011. – Ч. 1 (для слухача). – 86 с.
  24. Добрянський Д.О. Використання телемедицини у клінічній практиці: Навчально-методичний посібник / Д.О. Добрянський, О. П. Мінцер, В. В. Краснов. – К.: Українсько-Швейцарська програма «Здоров’я матері та дитини», 2011. – Ч. 2 (для викладача). – 94 с. – ISBN 978-966-2333-21-3. (електронна форма – 2,08 Мб).
  25. Дуданов И. П., Романов Ф. А., Гу­сев А.В. Информационная система в организации работы учреждений здра­воохранения: Практическое руководство / И. П. Дуданов, Ф. А. Романов, А. В. Гусев. ПетрГУ - Петрозаводск, Из­дательство ПетрГУ, 2005 - 238 с.
  26. Дюк В., Эммануэль В. Информацион­ные технологии в медико-биологических исследованиях. СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
  27. Новые информационные технологии в науке и образовании. — Новосибирск: Ин-т систем информатики им. А.П. Ершова СО РАН, 2003. — 303 с.
  28. Жураковський Ю.П., Гнiлiцький В.В. Теорiя iнформацiї та кодування в задачах: Навчальний посiбник. - Житомир: ЖIТI, 2002. - 230с.
  29. Зайцев В.М., Лифляндский В.Г., Маринкин В.И. Прикладная медицинская статистика. - С.-Пб.: Фолиант, 2003. - 432 с.
  30. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2003. - 464 с.
  31. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. -М.: УРСС, 2003. – 290 с.
  32. Котов Ю.Б. Новые математические подходы к задачам медицинской диагностики. – М. УРСС, 2011. – 328 с.
  33. Кобринский Б.А. Телемедицина в системе практического здравоохранения. - М.: МЦФЭР, 2002. - 176 с.
  34. Кулаичев А.П. Методы и средства анализа данных в среде Windows. Stadia. - М.: НПО Информатика и компьютеры, 1999. - 341 с.
  35. Лехович В.Ф., Крамаров С.О. Основы информатики. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 704 с.
  36. Лищук В. А. Интеллектуальное обеспечение диагностики и лечения нарушений кровообращения // Лекции по сердечно-сосудистой хирургии. Под ред. Л.А. Бокерия. В 2-х т. Т. 1. - М.: Издательство НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, 1999. – 348 с.
  37. Лукьянова Е.А. Медицинская статистика. - М.: РУДН, 2002. - 246 с.
  38. Лях Ю.Е., Владзимирский А.В. Введение в телемедицину. Серия: Очерки биологической и медицинской информатики. - Донецк: Лебедь, 1999. - 102 с.
  39. Марценюк В.П. Медична інформатика. Інструментальні та експертні системи: Навч. пос. для студ. вищ. мед. закл./ В.П. Марценюк, А.В. Семенець; - Тернопіль : Укрмедкнига, 2004.- 222 с.
  40. Медик В.А., Фишман Б.Б., Токмачев М.С. Руководство по статистике в медицине и биологии. В 2-х томах. Т. 2. - М.: Медицина, 2001. - 352 с.
  41. Медичні аспекти створення медичного електронного паспорту. Звітпро науково-дослідну роботу «Медичний електронний паспорт громадянина України» (перше повідомлення) / О.П. Мінцер, В.В. Петров, А.А. Крючин, Л.Ю. Бабінцева, І.В. Горбов, М.С. Денисюк // Медична інформатика та інженерія. – 2010. – № 4. - С. 6-36.
  42. Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В.. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині. Навч. посібник – К.: Вища школа, 2003. – 350 с.
  43. Назаренко Г.И., Гулиев Я.И., Ермаков Д.Е. Медицинские информационные системы: теория и практика. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. - 320 с.
  44. Основы высшей математики и математической статистики: Учебник / И.В. Павлушко и др. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 424 с.
  45. Омельченко В.П., Демидова А.А. Практикум по медицинской информатике. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 304 с.
  46. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 144 с.
  47. Платонов А.Е. Статистический анализ в медицине и биологии: задачи, терминология, логика, компьютерные методы. - М.: РАМН, 2000. - 52 с.
  48. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. -М.: Прогресс, 1986. – 432 с.
  49. Прикладной статистический анализ данных. Теория. Компьютерная обработка. Области применения: В 2-х кн. – М.: ПРИОР, 2002. - 688 с.
  50. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica. – М.: Медиа Сфера, 2002. - 312 с.
  51. Савилов Е.Д., Мамонтова Л.М., Астафьев В.А., Жданова С.Н. Применение статистических методов в эпидемиологическом анализе. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 112 с.
  52. Свердан П. Л. Вища математика. Аналіз інформації у фармації та медицині: Підручник.– Львів: Світ, 1998.– 332 с.
  53. Сокольский В.С. Информатика медицины. - М.: Познавательная книга плюс, 2001. - 704 с.
  54. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – К.: Морион, 2000. - 320 с.
  55. Уваренко А.Р. Науково-інформаційне забезпечення інформаційних процесів у медицині. Матеріали наукового семінару. – К., 1998. – 87 с.
  56. Уотермен Д. Руководство по экспертным системам: Пер. с англ. - М.: Мир, 1989. – 388 с.
  57. Уэно X., Кояма Т., Окамото Т. Представление и использование знаний. - М.: Мир, 1989. – 225 с.
  58. Управління охороною здоров’я (для післядипломної освіти): Навчально-методичний посібник (електронна форма) / За заг.ред. Вороненка Ю.В. – К.: НМАПО імені П.Л. Шупика, 2010. – 3670 с.
  59. Фигурнов В.В. IBM PC для пользователей. - М.: Финансы и статистика, 2002. – 640 с.
  60. Элти Дж., Кумбс М. Экспертные системы: Концепции и примеры: пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 2001. – 191 с.
  61. Эльянов М.М. Медицинские информационные технологии. Каталог. Вып. 5. - М.: Третья медицина, 2005. - 320 с.
  62. Яковлев А.П., Столбов А.П., Бурмистров М.И., Колганов С.Ю. Автоматизированные информационные системы в условиях многопрофильного стационара. - М.: Вешние воды, 2000. - 176 с.

Періодичні видання:

  1. Медична інформатика та інженерія. Науково-практичний журнал. - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Mii/index.html.
  2. Врач и информационные технологии. Ежемесячный научно-практический журнал. - http://idmz.ru/idmz_site.nsf/pages/vit.htm.
  3. Клиническая информатика и телемедицина. Журнал Украинской Ассоциации «Компьютерная медицина». - http://uacm.kharkov.ua/rus/index.shtml?r-klininfo-ujornal.htm
  4. Український журнал телемедицини та медичної телематики - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Ujtm/index.html.

Сучасна кафедра медичної інформатики щорічно забезпечує проведення понад двадцяти циклів післядипломного навчання. Кожні 5 років колектив кафедри розробляє та видає оновлену Уніфіковану програму з медичної інформатики та кібернетики в охороні здоров'я для післядипломного навчання лікарів і провізорів. Останнє видання уніфікованої програми здійснено в 2012 році під назвою «Медична інформатика, кібернетика, педагогіка і психологія в охороні здоров'я та медицині». Щорічно оновлюється перелік циклів тематичного навчання.

На кафедрі проводяться такі основні цикли тематичного вдосконалення тривалістю 0,5 та 1 місяць: “Сучасні аспекти навчання з використанням інформаційних технологій”, “Інформаційні технології обробки зображень у медицині”, “Математичні методи обробки інформації”, “Використання персональних комп’ютерів у медичній практиці”,  “Доказова медицина”, “Інформаційні аспекти передавання знань при безперервному професійному розвитку лікарів і провізорів”, “Інтернет в охороні здоров’я та практичній медицині”, “Електронна медична документація і технологія електронної медичної паспортизації”, “Теорія та методика навчання”, “Основи теорії та методики професійної освіти”,  “Дистанційне навчання в медицині”, “Інформаційні технології в фармації”, “Безперервна медична освіта лікарів і провізорів у контексті Болонського процесу”, “Психологія передачі знань”.

Цикли кафедри розраховані на такий контингент слухачів: керівники закладів охорони здоров'я, лікарі різних фахів, провізори, викладачі медичних (фармацевтичного) вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, наукові співробітники та інженерно-технічний склад інформаційно-аналітичних центрів системи охорони здоров'я.

За окремими програмами та навчальними планами проводиться навчання аспірантів, магістрантів, інтернів.

Навчання на всіх циклах кафедри може здійснюватися на госпрозрахункових засадах. Впроваджено очно-заочні цикли з елементами дистанційного навчання, майстер–класи, тренінги.

Кафедра оснащена сучасними персональними комп’ютерами, має два навчальні комп’ютерні класи, що підключені до локальної мережі з доступом до всесвітньої мережі Інтернет, два класи для проведення лекційних занять, спеціалізовану аудиторію для проведення лекцій і семінарів у форматі відеоконференцзв’язку. 

Навчальні бази кафедри. 

1) адміністративний корпус НМАПО імені П.Л. Шупика;

2) ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»;

3) науковий навчально-методичний центр дистанційної освіти на базі НДСЛ «ОХМАТДИТ».