Search

Клименко Сергій Вікторович - доктор медичних наук зі спеціальності гематологія та трансфузіологія (2006), старший науковий співробітник зі спеціальності генетика (2009), професор зі спеціальності медицина (2017), заслужений діяч науки і техніки України (2018).

Завідує кафедрою клінічної лабораторної діагностики з 2020 року. 

У 1991 р. закінчив Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця (нині Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), лікувальний факультет; у 2003 р. — із відзнакою магістратуру з радіобіології факультету онкології Лондонського Університету (Велика Британія).

Трудовий шлях: 1991-2003 рр. – гематолог, відділення гематології для дорослих, Клініка Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України (НЦРМ), 2003-2004 рр. – науковий співробітник, відділ радіоіндукованої онкогематологічної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ, 2004-2012 рр. – старший науковий співробітник відділу гематології та трансплантології Інституту клінічної радіології НЦРМ, З 2007 р. по теперішній час – консультант Клінічної лікарні «Феофанія» Державного Управління Справами, з 2010 р. по теперішній час – завідувач відділу медичної генетики Інституту експериментальної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України, з 2020 р. по теперішній час – завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Cтан гранулоцитарно-макрофагальної ланки гемопоезу в осіб, що перенесли гостру променеву хворобу у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, у період віддалених наслідків», у 2006 р. - докторську дисертацію «Молекулярно-біологічні особливості субстратних клітин та механізми медикаментозної резистентності у хворих на гостру лейкемію, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

З 2010 р. по теперішній час – заступник голови Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю 03.00.15 – генетика, з 2010 по 2019 рр. – член Національної комісії радіаційного захисту населення України Верховної Ради України, з 2010 р. по теперішній час – член підкомітету 09 Медицина Технічного комітету з акредитації Національного агентства з акредитації України, з 2010 р. по теперішній час – заступник голови Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гематологія та трансфузіологія», з 2013 по 2018 рр. – експерт Державного експертного центру МОЗ України, з 2013 по 2016 рр. – експерт клініко-експертної групи МОЗ України, з 2014 по 2017 рр. – Головний  позаштатний  спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Гематологія», з 2017 р. по теперішній час – Експерт МОЗ України зі спеціальності «Гематологія», з 2017 р. по теперішній час – член Ради Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини, з 2018 р. по теперішній час – член спеціалізованої вченої ради за спеціальностями 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби, 14.01.25 - судова медицина, 14.01.39 – клінічна та лабораторна діагностика.

Член редакційних колегій Збірника наукових праць «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології», журнала «Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа», журнала «Лабораторная диагностика. Восточная Европа».

Автор та співавтор понад 250 наукових праць. Згідно з базами даних Google Scholar, індекс цитування – понад 450, індекс Гірша – 9. Підготував 6 кандидатів наук, 1 доктора наук.

Приймав участь у багатьох міжнародних проектах, зокрема учасник Чорнобильського дослідницького проекту за грантом Департаменту енергетики США (роки виконання 2006-2009); співкерівник проекту PDD(CP)-(CBP.NUKR.CLG 982646) «P-глікопротеїн опосередкована множинна медикаментозна резистентність при радіаційно-асоційованих гематологічних неоплазіях після Чорнобильської катастрофи» у співпраці з Інститутом молекулярної фізіології та генетики, Братислава, Словацька Республіка за фінансування програми NATO «Безпека завдяки науці» (роки виконання 2007-2008); співкерівник проекту М/365-2008 р. «Вивчення біології та діагностики гострої мієлоїдної лейкемії, яка розвинулася після дії аварійного радіаційного опромінення в малих дозах», що виконувався у співпраці з Інститутом радіобіології Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я на замовлення Міністерства освіти і науки України (роки виконання 2008-2009); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366 «Визначення радіаційно-індукованих генетичних аномалій при раку молочної залози для покращення оцінки ризиків, зумовлених дією радіації» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2008-2011); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366а «Визначення та перевірка радіаційно-індукованих генетичних особливостей раку молочної залози для покращення оцінки ризиків, зумовлених дією радіації» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2012-2014); керівник проекту Українського науково-технологічного центру Р366b «Визначення радіаційно-специфічних біомаркерів у хворих на рак молочної залози - фундаментальних молекулярних механізмів радіаційно-індукованого канцерогенезу молочної залози» на замовлення Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я (роки виконання 2016-2018); національний координатор проекту ВООЗ «Розвиток субрегіонального інституційного співробітництва у сфері охорони здоров’я для зміцнення спроможності та обміну інформацією для вирішення проблем впливу небезпечних хімікатів на здоров’я в Білорусі та Україні» (рік виконання 2018).

Наукові інтереси: Основними напрямами фундаментальної наукової роботи є вивчення молекулярно-генетичних механізмів розвитку гематологічної та онкологічної патології після дії іонізуючої радіації на організм людини та молекулярна епідеміологія віддалених стохастичних ефектів опромінення. Основними напрямами прикладної наукової роботи є удосконалення методів діагностики та лікування гематологічних та онкологічних захворювань, дослідження генетичної схильності до розвитку хвороб.

Відзнаки:  У 2002-2003 рр. отримував стипендію Фонду Фрідерікус для навчання в магістратурі Лондонського Університету, Велика Британія. У 2005 та 2006 рр. за грантом Дослідницької та навчальної програми з ядерної енергії Євратому (FP6 Euratom, IMRAD) виконував дослідження «Хромосомний дисбаланс випадків радіаційно-асоційованої гострої мієлоїдної лейкемії у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС» в Інституті патології Мюнхенського центру Гельмгольца Німецького центру досліджень навколишнього середовища та здоров'я, м. Нойхерберг, Німеччина. У 2010 р. нагороджений Верховною Радою України знаком «20 років НКРЗУ», у 2011 р. – Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, у 2013 р. –  Почесною грамотою Національної академії медичних наук України. У 2018 р. присвоєно почесне звання «Заслужений  діяч  науки і техніки  України».

Завадецька Олена Павлівна

elpazav@gmail.com

Закінчила Вінницький Медичний Інститут імені М. І. Пирогова, лікувальний факультет, диплом з відзнакою (1976).

Має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика», кандидат медедичних наук, доцент кафедри клінічна лабораторна діагностика.

З 1976 року працювала лікарем-терапевтом в Центральній лікарні м.Гайсін Вінницької області, потім переведена на посаду завідувача клініко-діагностичної лабораторії. 1980-1982 роки навчалася в клінічній ординатурі «Клінічна лабораторна діагностика» НМАПО імені П.Л.Шупика. З 1987 року асистент, а з 2002 року доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика.

Виконує консультативно-діагностичну роботу цитологічного, гематологічного та загально-клінічного напрямку як на базі кафедри, так і співпрацюючи з іншими клініко-діагностичними лабораторіями.

Член професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини.

В 1988 році захистила дисертаційну роботу за темою «Клинико-лабораторные особенности сочетанной формы мужского бесплодия».

Є співвиконавцем ініціативно-пошукової теми кафедри: «Аналіз сучасного стану та розробка стратегій підготовки фахівців з лабораторної медицини відповідно до Європейських вимог» (2015-2019).

Автор 66 друкованих робіт та 4 посібників.

Викладацька діяльність - приймає участь у підготовці лікарів-лаборантів та спеціалістів на циклах спеціалізація, інтернатура, стажування, тематичне удосконалення та передатестаційних циклах зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика». Читає лекції, проводить семінарські та практичні заняття. Куратор циклів тематичного удосконалення «Гематологічні методи дослідження», «Лабораторна діагностика захворювань жіночих та чоловічих статевих органів» та «Лабораторна діагностика захворювань шийки та тіла матки ».

Олійник Олена Анатоліївна

oleylena@ukr.net

Закінчила Дніпропетровський медичний інститут, санітарно-гігієнічний факультет (1985).

Має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», кандидат медичних наук зі спеціальності «Фармакологія» (2006) , доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики (2007).

З 1985 року працювала в Кам’янсько-Дніпровській районній СЕС. 1986-1995 роки лікар-лаборант анестезіологічного відділення в Нікопольській міській лікарні №1 Дніпропетровської області. 1995-1997 роки навчалася в клінічній ординатурі «Клінічна лабораторна діагностика» на кафедрі клінічна лабораторна діагностика НМАПО імені П.Л.Шупика. 1997-2000 роки проходила аспірантуру «Клінічна біохімія» на кафедрі клінічна лабораторна діагностика НМАПО імені П.Л.Шупика. З 2000 року працювала асистентом, а з 2007 року – доцентом кафедри клінічної лабораторної медицини.

Виконує консультативно-діагностичну роботу цитологічного, гематологічного та загально-клінічного напрямку як на базі кафедри, так і поза базами з іншими клініко-діагностичними лабораторіями.

Член професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини.

З 2013 р. – експерт Міжнародної Європейської комісії сумісного українсько-французького Проекту: V601.P/11 «Оздоровительные и экологические программы, связанные с Чернобыльской зоной отчуждения» (Иванковский район, г.Иванково).

В 2006 році захистила дисертаційну роботу за темою «Фармакологічні властивості біологічно активної композиції «Гіпокловойл»».

Автор 60 друкованих робіт, 1 патента на винахід та 3 посібників.

Член експертної проблемної комісії зі спеціальності ЕПК 14.01.39 «Клінічна лабораторна діагностика», апробаційної спеціалізованої Вченої Ради Д26.613.03 при НМАПО імені П.Л. Шупика.

Співвиконавец ініціативно-пошукової теми кафедри: «Аналіз сучасного стану та розробка стратегій підготовки фахівців з лабораторної медицини відповідно до Європейських вимог», відповідальна за НДР кафедри (2015-2019).

Викладацька діяльність - приймає участь у підготовці лікарів-лаборантів та спеціалістів на циклах спеціалізація, інтернатура,  стажування, тематичне удосконалення та передатестаційних циклах зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика». Читає лекції, проводить семінарські та практичні заняття. Куратор передатестаційних циклів зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика»

Людмила Василівна В`юницька

ovmila@gmail.com

Закінчила Київський державний універсітет ім. Т.Г.Шевченка, біологічний факультет (1974).

Має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Клінічна біохімія», кандидат біологічних наук (2015), доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики.

1975 році працювала в НМАПО імені П.Л.Шупика старшим лаборантом спочатку на кафедрі клінічної лабораторної діагностики, потім на кафедрі онкології. З 1998 року працювала асистентом кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика. з 2005 року – доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики.

Приймає участь у консультуванні лікарів та пацієнтів, на клінічній базі та поза нею, з питань проведення та трактування результатів лабораторних досліджень та питань зовнішнього та внутрішнього контролю якості.

Член професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини.

З 2017 р. – член комітету «Біохімічні дослідження» фахової експертизи ліцензійних іспитів «Крок 3» МОЗ України.

В 1999 році захистила дисертаційну роботу за темою: «Вміст ретинолу та ретинол-зв’язуючого білка в крові хворих на рак шлунку».

Автор 47 друкованих робіт та 2 свідоцтва на винахід. Співавтор підручника «Клінічна біохімія», 2013 рік. Відповідальна за наукову діяльність кафедри.

Викладацька робота - проведення лекційних, практичних та семінарських занять на циклах Інтернатура, Спеціалізація, Предатестаційні та цикли Тематичного удосконалення зі спеціальності «Клінічна біохімія». Куратор циклів Спеціалізація, ТУ, ПАЦ зі спеціальності «Клінічна біохімія».

Людмила Іванівна Сергієнко

l_i_sergienko@ukr.net

Закінчила Національний медичний університет імені О.О.Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» (1999).

Має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності «імунологія та алергологія» (2010), вчене звання доцента кафедри клінічної лабораторної діагностики (2015). Член професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини.

Навчалася в інтернатурі (1999-2000), клінічній ординатурі (2004-2006)  та очній аспірантурі (2006-2008) на кафедрі клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика.

Працювала в клініко-діагностичній лабораторії Амбулаторії сімейного лікаря „Чернігівська” на посаді лікаря-лаборанта (2000-2014).

З грудня 2007 р. – асистент, а з травня 2014 р. по теперішній час – доцент кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика.

Під керівництвом професора Ганни Геннадіївни Луньової захистила дисертаційну роботу на тему «Особливості загального та місцевого імунітету у хворих на хронічний абактеріальний простатит / синдром хронічного тазового болю» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 – імунологія та алергологія (2010).

Є співвиконавцем ініціативно-пошукової теми кафедри: «Аналіз сучасного стану та розробка стратегій підготовки фахівців з лабораторної медицини відповідно до Європейських вимог» (2015–2019) та була співвиконавець наукової теми: «Наукове обґрунтування створення системи гарантування якості клінічних лабораторних досліджень та лабораторних послуг» (2013-2015).

Автор 57 публікацій, із них 35 наукового та 12 навчально-методичного характеру. В фахових виданнях опубліковано 40 робіт, в тому числі 33 наукового та 7 навчально-методичного характеру.

Є розробником Галузевого стандарту «Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю лабораторна діагностика» та «Освітньо-професійна характеристика магістра за спеціальністю лабораторна діагностика» (2011).

Брала участь у роботі школи-семінара «The introduction of new technologies in the educational process of interns and residents of Laboratory Medicine», Kyiv, February 9-11, 2015.

Брала участь в робочій групі та стала співавтором: Адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах: «Залізодефіцитна анемія». Реєстраційний номер ГСТ2015-709-1а (Наказ МОЗ України від 02.11.2015 р. №709 «Про затвердження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при залізодефіцитній анемії») та Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія». Реєстраційний номер ГСТ2015-709-1У (Наказ МОЗ України від 02.11.2015 р. №709 «Про затвердження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при залізодефіцитній анемії»).

Кривенко Євгенія Олександрівна

kryvenko.yevgenija@gmail.com

Закінчила Національний медичний університет імені О.О.Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» (2004).

Має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності «імунологія та алергологія» (2012). Член професійної асоціації – Всеукраїнської Асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини.

Навчалася в інтернатурі (2004-2005), клінічній ординатурі (2006-2008) та очній аспірантурі (2008-2011) на кафедрі клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика.

Працювала в клініко-діагностичній лабораторії поліклініки №1 Оболонського району (2005-2014) та КМКЛ№6 (2014-2017).

З листопада 2010 р. – асистент кафедри клінічної лабораторної діагностики НМАПО імені П.Л.Шупика.

Під керівництвом професора Ганни Геннадіївни Луньової захистила дисертаційну роботу на тему «Особливості продукції інтерлейкінів, селектинів та молекул адгезії у хворих на хронічний гломерулонефрит» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 – імунологія та алергологія (2012).

Є співвиконавцем ініціативно-пошукової теми кафедри: «Аналіз сучасного стану та розробка стратегій підготовки фахівців з лабораторної медицини відповідно до Європейських вимог» (2015–2019) .

Автор 40 друкованих робіт та 3 посібників, із них 20 наукового та 11 навчально-методичного характеру.

Брала участь у роботі школи-семінара «The introduction of new technologies in the educational process of interns and residents of Laboratory Medicine», Kyiv, February 9-11, 2015.

2-4 липня 2018 році в Університеті Тор Вергата м.Рим (Італія) брала участь у 1-шій міжнародній конференції IFCC, EFLM, AFCB «Лабораторна медицина: задоволення потреб середземноморських націй».