Search

 

Академік Стражеско М. Д.

Ідея створення бази для підвищення кваліфікації лікарів в Українському інституті клінічної медицини належить академіку Миколі Дмитровичу Стражеско – засновнику і першому директору цього інституту. Кафедра терапії-ІІ Київського інституту удосконалення лікарів вперше була відкрита в 1938 р. Вона проіснувала до 1941 р., тобто до початку Великої Вітчизняної війни.

Перший завідуючий кафедрою професор Міхньов А.Л. (1970) 

У 1949 р. виникла необхідність у повторному створенні кафедри терапії. Організувати і очолити кафедру вчена рада Київського інституту удосконалення лікарів доручила учню академіка М. Д. Стражеска, доктору медичних наук, професору Міхньову Анатолію Львовичу. Заслужений діяч науки, професор А. Л. Міхньов керував кафедрою з 1949 р. до 1970 р. (до своєї смерті 3 жовтня 1970 р.).

На кафедрі почали працювати доцентами та асистентами такі видатні вчені, як Д. Ф. Чеботарьов (в подальшому дійсний член АМН СРСР, директор НДІ геронтології АМН СРСР), проф. Д. Н. Яновський, проф. І. М. Ганджа, проф. М. С. Говорова, проф. М. С. Заноздра, проф. В П. Безуглий. З 1954 р. склад кафедри змінився, пішли самостійно очолювати відділи або в докторантуру Д. Ф. Чеботарьов, І. М. Ганджа, М. С. Говорова, М. С. Заноздра, В. П. Безуглий. На кафедру прийшли: ас. В. В. Гомоляко (до 1968 р.), доц. Г. І. Вознесенська (до 1975 р.), доц. В. А. Пилипенко (до 1982 р.), з 1956 р. - ас. В.С. Малиновська (до 1985 р.), з 1968 р. - доц. Г. А. Драверт (до 1988 р.). В різний час на кафедрі працювали доцент В. І. Вінничук (з 1966 до 1983 р.), ас. Г. Д. Плиска (з 1960 до 1966 р.), І. А. Хомазюк (з 1960 до 1969 р.), А. І. Лещенко (з 1974 до 1978 р.).

У 1952 р. після смерті академіка М. Д. Стражеска керівництво науково-клінічною школою його учнів та Інститутом клінічної медицини перейшли до А. Л. Міхньова. Він підготував 15 докторів і 22 кандидата медичних наук. А. Л. Міхньов був головою правління Українського товариства терапевтів і товариства терапевтів м. Києва, був членом президії Всесоюзного товариства кардіологів, членом комісії з кардіології АМН СРСР. За наукові, клінічні, організаційні та громадські заслуги Л. А. Міхньову було присуджене звання "Заслужений діяч науки". Він був нагороджений орденами "Леніна", "Червоної Зірки", двічі - орденом "Знак пошани".

Під час Великої Вітчизняної війни багато співробітників кафедри працювали в госпіталях, брали участь в бойових діях на фронтах або в партизанському русі, за що отримали державні нагороди. Це професори А. Л. Міхньов, В. А. Пилипенко, викладачі - В. В. Гомоляко, Г. І. Вознесенська, А. І. Лещенко, Г. А. Плиска, Г. А. Драверт, В. С.  Малиновська. У 1969 р. кафедра терапії-ІІ була трансформована в кафедру кардіології. У 1971 р. після смерті професора А. Л. Міхнева кафедру очолила д.м.н., професор В.А. Пилипенко (1971-1982); пізніше кафедру очолювали доц. Г. А. Драверт (1982), доц. В. І. Виничук (1983) і ас. В. С. Малиновська (1983-1985).

З 1985 по 2012 рр. кафедру очолював член-кореспондент НАН і НАМН України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Бобров Володимир Олексійович. Завідуючий кафедрою професор В. О. Бобров має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (1990), в 1991 р. обраний членом-кореспондентом НАН України, в 1993 році - чл.-кореспондентом НАМН України, а в 1995 році - академіком Академії наук Вищої школи. У 1994 р. йому присуджено премію ім. М. Д. Стражеска НАН України. У 1994-1995 рр. В. О. Бобров працював на посаді Міністра охорони здоров’я України, у 1989-1998 рр. – директор Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска.

З січня 1993 року кафедра кардіології змінила назву на кафедру кардіології та функціональної діагностики у зв'язку з об'єднанням з кафедрою функціональної діагностики.

 

Професор Фуркало М. К.

На кафедрі працювали професори: М. К. Фуркало (1979-1999), який очолював кафедру функціональної діагностики з 1979 по 1993 рр., Стаднюк Л. А. (1991-2001), доценти: Александрова Л. О., Білинський Є. О., Безюк М. М., Романенко О. І., Лещенко А. І.

За час існування кафедри співробітниками написано 73 монографії, 41 учбових посібників, 1654 наукових праць, 96 методичних рекомендацій, 40 інформаційних листків, подано 58 раціоналізаторських пропозицій, 34 авторських свідоцтв і 9 пріоритетних свідоцтв на відкриття. Виступали з науковими доповідями на багатьох міжнародних і національних з'їздах. На кафедрі підготовлено та захищено 118 докторських і 235 кандидатських дисертацій.

З 2012 г. кафедру очолює доктор медицинских наук, профессор Долженко Марина Миколаївна.

З січня 2014 року кафедра кардіології працює як самостійна кафедра під керівництвом професора Долженко М. М.