Search

З часу заснування Київського клінічного інституту курс дерматовенерології викладав проф. Лур'є О.Г. (1873-1953), венерології - проф. Боровський В.В.

         Відкриття самостійної кафедри дерматовенерології (зав. проф. Лур'є О.Г.) відбулося 23 вересня 1921 р. за наказом Київського Губпрофосвіти № 59. До 1929 р. у її штаті нараховувалось два професори, доценти і асистенти, а протягом 1930-1941 рр. залишалось по одному професору доценту і асистенту. У післявоєнний період (до 1949 р.) кафедрою завідував проф. Лур'є О.Г., а співробітниками були доценти Каришева К.А. і Соголов А.Г., асистент Кравченко Т.В.

В 1949 р. кафедру очолив Лавров А.П. /1865-1956/, проф. Лур'є О.Г. зайняв посаду другого професора.

         З 1944 по 1961 рр. на кафедрі працювала спочатку доцент, а потім доктор медичних наук, професор Каришева К.А., яка викладала курс з жіночої та дитячої гонореї. В цей час викладачами були Слуцький Л.Є./до 1945 р./, Биховська Д.А./1946-1949/, Соголов Л.Г./1945-1950/, Кравченко Т.В./1956-1962/, Заварова Т.Ф./1950-1961/. Попов Г.І./1956-1962/. Серопян К.А./1960-1965/.

         Кафедру протягом 1953 року в зв’язку з переїздом проф. А.П. Лаврова до Одеси (до переходу в Київський медичний інститут), очолював проф. Кузнець М.М./1901-1959/, який був автором розділів посібника по дерматовенерології (1964). Його учні проф. Глухенький Б.Т., Левковський Н.М.

         Завідувачами кафедри були:

1954-1957 рр. проф. Дегтяр О.Я.,

1956-1957 рр. - проф. Каришева К.А.,

1957-1958 рр. - доцент Заварова Т.Ф.,

1958-1960 рр. - проф. Потоцький І.І

1960-1977 рр. - проф. Калантаєвська К.А.

         У 1978 р. кафедру очолив проф. Глухенький Б.Т. - учень професора Кузнеця М.М. На кафедрі працювали професор Щуцький І.В. (до 1985 р.), доценти к.мед.н. Ластовецька Г.І., к.мед.н. Куценко Н.С., к.мед.н. Калюжна Л.Д., асистенти к.мед.н. Козій Л.М., к.мед.н. Бойко Ю.Я., к.мед.н. Грандо С.О.. к.м.н Дяченко СІ, к.мед.н. Ягодка В.С., к.мед.н. Барабаш Т.М.. к.мед.і Воробйова Є.А. і Довгалюк Т.П.

         Науковий напрямок кафедри – вивчення патогенезу імунозалежних дерматозів, імунологічного стану хворих на дерматози, роль гормонів наднирників в патогенезі дерматозів, удосконалення методів лікування хворих на сифіліс та гонорею. Під керівництвом проф. Глухенького Б.'Г. виконана 1 докторська і 11 кандидатських дисертацій.

         Кінець 70-х - середина 80-х років для кафедри позначились певною реорганізацією, пов’язаною з відкриттям і закриттям кафедри дитячої дерматовенерології.

         У 1978 р. була організована кафедра дитячої дерматовенерогії, яку очолив проф. Щуцький І.

         Основний науковий напрямок кафедри дитячої дерматовенерології - вивчення патогенезу і патогенетичної терапії алергічних дерматозів у дітей, радіоізотопна і морфологічнадіагностика імуноглобуліну Е, морфологічна діагностика червоного плескатого лишаю, діагностика і лікування уродженного сифілісу.

         У 1983 р. кафедра дитячої дерматовенерології була знову об'єднана з кафедрою дерматовенерології, а в 1986 р. відновлена на чолі з доцентом Калюжною Л.Д. На той час на цій кафедрі працювали доцентом к.мед.н. Дяченко О.І., асистентами к.мед.н. Ягодка В.С., к.мед.н. Воробьйова О.А., к.мед.н. Стичинська В.II., к.мед.н. Сніцаренко О.В., к.мед.н. Дерев'янко Л.А., Довгалюк Т.Г.

         У 1993 р. відбулося об'єднання кафедри дитячої дерматовенерології і кафедри дерматовенерології, керівником якої стала проф. Калюжна Л.Д., учениця проф. Калантаєвської К.О.. Професором кафедри залишився Глухенький Б.Т., доцентами - Ластовецька Г.І., Куценко Н.С., Бойко Ю.Я., Дерев'янко Л.А, у 1993 р. затверджені доценти Корольова Ж.В., Колотило Д.В. і асистент Гаврилюк О.В.

З 2014 року кафедру очолює д.мед.н., доцент Літус Олександр Іванович, під його керівництвом на кафедрі працюють 17 співробітників.

         З часу заснування інституту викладання курсу дерматовенерології протягом 75 років (до 1993 р.) проводилось на клінічній базі міського шкірно-венерологічного диспансеру. Згідно наказу Міністра охорони здоров'я № 466 від 27.04.1944 р. за інститутом удосконалення лікарів був також закріплений, як клінічна база, київський науково-дослідний шкірно-венерологічний інститут, зі стаціонаром на 150 ліжок і лабораторіями: серологічною, клінічною, патопстологічною, біохімічною, мікологічною та шкірно-венерологічний диспансер на 200-300 відвідувань на день. Крім того, навчання проводилось на базі Обласного шкірно-венерологічного диспансеру та інституту лікарської косметики. Кафедра дитячої дерматовенерології розміщувалась на клінічній базі міської дитячої шкірно-венерологічної лікарні на 100 ліжок.

         У 1992 р. кафедра перейшла до новозбудованої Київської міської шкірно-венерологічної лікарні на 300 ліжок і діагностично-консультативною поліклінікою на 50 відвідувань на день. В структурі лікарні розгорнуті клінічні, фізіотерапевтичним і бальнеологічним відділення, а також лабораторії (клінічна, імунологічна, серологічна, патогістологічна). У 1996 р. клінічною базою кафедри став міжрайонний шкірно-венерологічний диспансер № 4 м. Києва, який забезпечує 250 відвідувань хворих на день, має денний стаціонар на 40 ліжок для хворих шкірно-венеричними захворюваннями та хворобами, що передаються статевим шляхом.