Search

 
 

У місті Барселона (Іспанія) 27 вересня – 01 жовтня 2019 року відбувся конгрес ESMO 2019 – щорічне засідання European Society of Medical Oncology - Європейської Спільноти онкологів-хіміотерапевтів, у роботі якого взяли участь співробітники кафедри онкології НМАПО імені П. Л. Шупика доцент О. Пономарьова та професор Б. Сорокін.

Провідні вчені європейської та світової наукової спільноти присвятили свої доповіді сучасним алгоритмам діагностики та лікування злоякісних новоутворень різних локалізацій. Зміни в терапевтичному сценарії онкохвороб за останні 15 років полягали, перш за все, в імплементації мультидисциплінарного підходу до лікування та його таргетування. Дуже цікаву інформацію було представлено щодо нових опцій лікування розповсюдженого раку грудної залози із застосуванням таргетної медикаментозної терапії.

У доповіді з AstraZeneca і Merck були представлені дані з фази III дослідження POLO стосовно апробації Олапарібу, інгібітора PARP. Продемонстроване статистично та клінічно значуще поліпшення виживаності без прогресування (PFS) у якості першої лінії самостійної терапії у пацієнтів з BRCA-мутованою (gBRCAm) метастатичною аденокарциномою підшлункової залози, які не відповіли на хіміотерапію на основі платини. Використання Олапарібу знизило ризик прогресування захворювання на 47% у порівнянні з прийомом плацебо. Медіана виживаності без прогресії у пацієнтів, які отримували Олапаріб, становила 7,4 місяці, порівняно з 3,8 місяця для пацієнтів, які отримували плацебо. Компанії заявили, що більше ніж у два рази більше пацієнтів залишилося вільним від прогресування протягом одного року, 34% до 15%, і двох років - 22% проти 10%, відповідно.

У дослідженні фази III MONALEESA-7, рібоцикліб в поєднанні з ендокринною терапією подовжив життя жінок з людським рецептором епідермального фактора росту-2 негативним (HR + / HER2-) просунутим або метастатичним раком молочної залози. Визнано, що загальна виживаність (OS) у популяції з куративним очікуванням за 42 місяці становила 70,2% для комбінованої терапії з рібоциклібом у порівнянні з 46% - для самостійної ендокринної терапії. На час моменту виключення 35% жінок, які приймали комбіновану терапію рібоциклібом, продовжували лікування. Результати аналізу підгруп засвідчили, що комбінація рібоцикліб + інгібітор ароматази показала зниження ризику смерті на 30% у порівнянні з опцією лікування інгібітором ароматази. Рібоцикліб + тамоксифен продемонстрували знижений ризик смерті на 20,9% порівняно з тамоксифеном.

Під час проміжного етапу аналізу дослідження MONARCH 3, abemaciclib плюс нестероїдний інгібітор ароматази (AI) значно покращилася виживаність без прогресування (PFS) та об'єктивну відповідь (ORR) з допустимим профілем безпечності при початковому лікуванні прогресуючого раку молочної залози у хворих з позитивною експресією гормонального рецептора та негативною експресією рецептора епідермального фактору росту 2 типу. Хворі, які отримували абемацикліб, мали значно більшу середню виживаність без прогресії, ніж ті, хто отримував плацебо. Відповідь на лікування становила 61,0% у групі абемациклібу проти 45,5% у групі плацебо. Середня тривалість відповіді була довшою в групі абемациклібу (27,39 місяців) порівняно з плацебо (17,46 місяця). Профіль безпечності лікування виявився задовільним. Abemaciclib + нестероїдний інгібітор ароматази виявилися ефективним початковим лікуванням з прийнятним профілем безпечності для пацієнтів з HR +, HER2- розповсюдженим раком молочної залози.

Кожне нове досягнення у сфері клінічної онкології означає безліч збережених людських життів та потужну підтримку оптимістичного погляду у майбутнє.