Search

 
 

20 – 21 березня 2019 р. відбулись збори відділення теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, під час яких звітували про підсумки наукової та лікувально-організаційної роботи у 2018 році директори наукових установ.

Під час зборів президією НАМН України була відзначена наукова діяльність завідувача кафедри медицини праці, психофізіології та медичної екології НМАПО імені П. Л. Шупка проф. Д. Варивончика. Під його науковим керівництвом була виконана науково-дослідна робота (НДР) «Ідентифікація канцерогенної небезпеки та обґрунтування заходів профілактики онкологічної патології серед працівників галузі охорони здоров’я», яка визнана кращою НДР, що виконана в НАМН України у 2017 році.

Результатами проведених комплексних гігієнічних, епідеміологічних та медико-соціальних досліджень, в рамках цієї НДР, стало розробка та впровадження в практику охорони здоров’я України сучасної системи профілактичних заходів, спрямованих на попередження виробничо-зумовленої онкологічної патології серед працівників галузі охорони здоров’я, яка ґрунтується на ризик-орієнтованій системі управління канцерогенними ризиками і спирається на отриману в дослідженні доказову базу:

1) Визначено потенційні джерела й ступінь канцерогенної небезпеки в основних професійних групах та у спеціалізованих службах галузі охорони здоров’я, що стало науковою основою для ризик-орієнтованих заходів профілактики виробничо-зумовленої онкологічної патології.

  • Працівники галузі зазнають на робочому місці експозиції канцерогенними хімічними речовинами (альдегідами, лікарськими засобами з канцерогенним потенціалом) та фізичними факторами виробничого середовища (іонізуючим та ультрафіолетовим випромінюваннями).
  • Працівники галузі на робочому місці зазнають потенційної небезпеки інфікування біологічним канцерогенними агентами (HHV-4/EBV, HHV-8, HPV, HBV, HCV, HIV-І, HTLV-І, H. pylori). Високий рівень небезпеки парентерального інфікування мають працівники хірургічної, онкологічної, стоматологічної, терапевтичної (інфекційної, гематологічної, медицини невідкладних станів), лабораторної, медико-експертної служб.
  • Найбільші виробничі хімічні та фізичні канцерогенні ризики спостерігаються серед працівників спеціалізованих служб галузі (ядерної медицини, променевої діагностики, лабораторної, онкологічної, стоматологічної, медико-експертної);

2) Визначено медико-статистичні та епідеміологічні особливості онкологічної захворюваності працівників галузі охорони здоров’я та на основі сучасної доказової бази науково обґрунтовано перелік виробничо-зумовленої онкологічної патології, характерної для працівників галузі охорони здоров’я.

  • Показано підвищення стандартизованого співвідношення онкологічної захворюваності серед працівників галузі; зміщення максимуму захворюваності у молодшій віковій групи та збільшення віково-статевих рівнів захворюваності на злоякісні новоутворення; агрегація онкологічної патології у окремих професійних групах й спеціалізованих службах, при стажі роботи в канцерогенно-небезпечних умовах більше 20 років.
  • Доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між експозицією на робочому місці канцерогенними факторами та збільшенням ризиків виникнення злоякісних новоутворень в органах-мішенях (печінці, молочній залозі, органах кровотворення, шкірі, матці, яєчнику, ободовій та прямій кишці).
  • Визначено основні фактори ризику онкологічної захворюваності працівників галузі охорони здоров’я: (1) професійні – хімічні речовини (бензидин, бензол, етилен оксид, сильні неорганічні кислоти, силіцію діоксид, нікель та його сполуки, хрому (VI) сполуки, формальдегід, лікарські засоби з канцерогенним потенціалом); фізичні агенти (іонізуюче та ультрафіолетове випромінювання) та (2) непрофесійні – зловживання алкоголем, тютюнокуріння, гіподинамія). Доведена їх синергічна роль у враженні органів-мішеней.
  • Отримані дані та встановлені закономірності довели виробничо-зумовлений характер онкологічної патології серед працівників галузі охорони здоров’я, що є науковим підґрунтям для встановлення діагнозу «професійний рак» у працівників галузі.

3) Обґрунтовано сучасну  4-рівневу ризик-орієнтовану систему профілактики виробничо-зумовленої онкологічної захворюваності серед працівників галузі охорони здоров’я України, яка ґрунтується на отриманих у дослідженні доказових даних та міжнародних положеннях МОП, ВООЗ, а також сучасних профілактичних підходів та технологій («інженерно-промислового гігієнічного контролю», «безпечного використання лікарських засобів» тощо).

  • Запропонована профілактична система включає компоненти: елімінацію виробничих канцерогенів з виробничого середовища; використання інженерно-технічних заходів управління, адміністративного контролю та засобів індивідуального захисту.
  • Запропоновано уніфіковані обсяги медичних оглядів працівників галузі, що зазнають дії канцерогенних речовин та агентів на робочому місці.

Широке впровадження у практику охорони здоров’я запропонованої системи профілактики виробничо-зумовленої онкологічної захворюваності серед працівників галузі охорони здоров’я України дозволить отримати  позитивні медико-соціальні та економічні ефекти для держави, які визначаються у збережені трудового потенціалу галузі охорони здоров’я країни та зменшенні опосередкованих економічних втрат внаслідок передчасної смертності населення працездатного віку від злоякісних новоутворень.

НДР стала ключовою в системі наукового забезпечення національної імплементації ратифікованої Україною Конвенції МОП № 139 та реалізації положень Резолюцій WHA58.22 та WHA60, щодо забезпечення профілактики злоякісних новоутворень серед вразливих груп населення.

За результатами НДР було видано: статей у наукових фахових виданнях – 16 (із них за кордоном – 2), тез – 3; 1 методична рекомендація НАМН та МОЗ України, 2 листи МОЗ України.

Робота позитивно оцінена науковими експертами: акад. НАМН України, проф. О. Яворовським (Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) та чл.-кор. НАМН України проф. Н. Полькою (ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марєєва НАМН України»).