Search

 
 

27 березня 2019 року в Медичному центрі «Оберіг» відбулася науково-практична конференція «Розсіяний склероз: подальше вдосконалення діагностики та інновації у лікуванні», що зібрала лікарів неврологів, щоб почути найновіші дані з приводу тактики ведення  пацієнтів з цією важкою патологією.

У заході взяла участь доцент кафедри неврології №1 НМАПО імені П.Л. Шупика, к.мед.н. Наталія Самосюк, що виступила з двома доповідями «Успішне лікування загострення у пацієнта з хронічною запальною демієлінізуючою полінейропатією (ХЗДП) з використанням внутрішньовенного імуноглобуліну» та «Інноваційні підходи до лікування пацієнтів з розсіяним склерозом».

У першій доповіді Наталія Іванівна розповіла про критерії діагностики, диференційну діагностику, лікування хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії у стадії загострення на прикладі клінічного випадку.

Клінічними критеріями ХЗДП при типовому його перебігу є: 1). Хронічна поступово прогресуюча або рекурентна симетрична проксимальна та дистальна м’язова слабкість та чутливі порушення в чотирьох кінцівках; 2). Розвиток симптомів протягом більше ніж 2 місяці; 3). Відсутність або зниження сухожилкових та періостальних рефлексів в чотирьох кінцівках; 4). Можливість залучення черепно-мозкових нервів.

Ключовим методом дослідження є електронейроміографія. Основними методами лікування є кортикостероїди, плазмаферез та внутрішньовенний імуноглобулін, які є однаково ефективними, але деякі пацієнти можуть відповідати лише на один із варіантів лікування.

У другій доповіді Наталія Іванівна акцентувала увагу лікарів на новітній групі хворобо-модифікуючих препаратів моноклональних антитіл (МКАТ), що довели свою ефективність у лікуванні розсіяного склерозу в світовій практиці. На території України зареєстрованим представником цієї групи є окрелізумаб, інший препарат – алемтузумаб ще знаходиться на стадії реєстрації.

Окрелізумаб є гуманізованим МКАТ, що селективно зв’язується із CD20, що знаходяться тільки на В-лімфоцитах (за виключенням стовбурових та плазматичних), викликає хронічну деплецію В-лимфоцитів на тлі повторних доз, а також має непрямий ефект на Т-лімфоцити.  Наталія Іванівна розповіла про особливості призначення та дозування цього препарата, застереження щодо його застосування. Сьогодні існує два підходи щодо призначень хворобо-модифікуючих препаратів  - індукційний та ескалаційний.  На клінічних прикладах Наталія Іванівна продемонструвала, що в багатьох випадках рання інтенсивна терапія є кращим варіантом, і  пацієнтам одразу потрібно призначати високоефективні засоби, щоб запобігти швидкому прогресуванню та інвалідизації. Але в кожному випадку потрібно індивідуально зважувати користь та ризики .

Загалом конференція була насичена сучасною передовою інформацією. Після доповідей лікарі мали можливість задавати питання, обмінюватися досвідом та ділитися власними клінічними випадками. Подібні заходи безсумнівно є корисними, бо сприяють покращенню знань, збагаченню новими навичками та підвищенню рівня надання медичної  допомоги в нашій країні.