Search

 
 

14 - 16 березня 2019 року в місті Харків відбулася науково-практична конференція «Можливості та досягнення сучасної фармакотерапії в практиці невролога», на якій зібралися лікарі різних спеціальностей, щоб послухати доповіді провідних науковців нашої країни.

В конференції взяла участь доцент кафедри неврології №1 НМАПО імені П. Л. Шупика д.мед.н. Марина Тріщинська із доповіддю «Ураження головного мозку при артеріальній гіпертензії».

Артеріальна гіпертензія є одним з найпоширеніших захворювань у дорослого населення. Небезпека артеріальної гіпертонії полягає в тому, що вона викликає ураження артерій різних органів, в тому числі головного мозку, що з плином часу може призводити до порушень мозкового кровообігу (НМК) як ішемічного характеру (інфаркт мозку), так і геморагічного (крововилив в мозок). Підступність артеріальної гіпертонії в тому, що в частині випадків вона має безсимптомний перебіг, внаслідок чого люди часто не знають про наявність у них підвищеного артеріального тиску (АТ) або не вважають за потрібне приймати гіпотензивні препарати. Тим часом підвищений артеріальний тиск надає шкідливу дію на стінки артерій мозку, зміна яких згодом може стати причиною інсульту. Необхідно також зауважувати, що велике значення для ураження артеріальної стінки мають не тільки абсолютні значення АТ, але і гемодинамічні особливості артеріальної гіпертонії: підвищення діастолічного тиску, варіабельність систолічного артеріального тиску, порушення циркадного ритму АТ (відсутність фізіологічного зниження АТ в нічний час або його підвищення, епізоди надмірного нічного зниження АТ). У зв'язку з останнім навіть помірна артеріальна гіпертонія вимагає своєчасної корекції, оскільки може призводити до мозкових ускладнень.

При артеріальній гіпертонії переважно уражаються невеликі артерії (діаметром менше 500 - 800 мкм), що забезпечують кров'ю глибокі відділи півкуль головного мозку (біла речовина, внутрішня капсула, підкіркові ганглії). Така вибірковість ураження обумовлена особливостями анатомічної будови артеріальної системи, внаслідок яких саме стінка невеликих артерій глибоких областей головного мозку відчуває найбільший тиск і зазнає найбільші деструктивні зміни.

Поразка церебральних артерій при артеріальній гіпертонії призводить до розвитку невеликих глибинно розташованих (лакунарних) інфарктів головного мозку, які добре видно при магнітно-резонансній томографії у вигляді невеликих глибинно розташованих вогнищ ішемії розміром не більше 1 см, рідко - 1,5 см. Артеріальна гіпертонія є причиною не тільки гострих ішемічних ПМК (лакунарних інфарктів), але і поступово прогресуючої недостатності кровопостачання головного мозку, що призводить до формування судинної (дисциркуляторної) енцефалопатії. Її розвиток пов'язаний з поширеним ураженням (артеріолосклерозом) артерій діаметром менше 150 - 200 мкм, що постачають кров'ю білу речовину півкуль головного мозку і підкіркові ганглії, що призводить до їх ішемії. Кора головного мозку при цьому залишається відносно інтактною. Клінічними проявами є когнітивні порушення (в першу чергу - зниження пам'яті), зміна ходи (уповільнення, нестійкість), нечіткість мови, рідше - порушення ковтання, труднощі контролю сечопускання.

Первинна і вторинна профілактика гострих і хронічних прогресуючих судинних захворювань головного мозку при артеріальній гіпертонії полягає в своєчасному виявленні підвищеного артеріального тиску і його корекції. З цією метою використовуються різні групи гіпотензивних препаратів: інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту і його рецепторів, блокатори кальцієвих каналів, діуретики, бета-блокатори, альфа-блокатори. При цьому необхідно мати на увазі, що не слід знижувати АТ нижче «робочого» рівня, оскільки в умовах звуженого просвіту інтрацеребральних артерій (артеріолосклероз) це може посилити ішемію мозку за механізмом судинно-мозкової недостатності і призвести до наростання осередкової неврологічної симптоматики, появи загальної слабкості і запаморочення. Щоб дія препаратів надавала максимальний ефект, необхідно виключити вплив негативно впливаючих факторів. Куріння, надмірне вживання алкоголю, їжа, що багата холестерином, підвищені розумові навантаження - все це негативно позначається на стані судин.

Доповідь Марини Анатоліївни була насичена клінічними випадками і супроводжувалася  питаннями слухачів, яки виявили значну зацікавленість темою. Кожен лікар в своїй практиці зіштовхується з хворими із артеріальною гіпертензією і має пояснювати необхідність нормалізації артеріального тиску і мотивувати пацієнтів своєчасно отримувати належну терапію. Така інформація допоможе у боротьбі із ускладненнями, що виникають  завдяки підвищеному артеріальному тиску і можуть значно зменшити рівень захворюваності, інвалідизації та смертності хворих у зв’язку із артеріальною гіпертензією та її ускладненнями.