Search

 
 

26 грудня 2018 року в аудиторії кафедри функціональної діагностики відбувся міжкафедральний семінар профільних кафедр: кардіології, функціональної діагностики, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, анестезіології та інтенсивної терапії, терапії і геріатрії, медицини невідкладних станів спільно зі співробітниками ДУ «Інститут серця МОЗ України».

На засіданні обговорювали дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 «Кардіологія» доцента кафедри функціональної діагностики Ольги Єпанчінцевої «Зміни структурно-функціонального стану міокарда та якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця після реваскуляризації міокарда» (наукові консультанти - завідувач кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, член-кореспондент НАМН України професор Б. Тодуров і завідувач кафедри функціональної діагностики професор О. Жарінов). Головуючим на засіданні був завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії професор О. Лоскутов.

Робота О. Єпанчінцевої узагальнила величезний досвід підготовки до реваскуляризації міокарда та моніторингу стану пацієнтів після операції аортокоронарного шунтування, накопичений на клінічній базі Інституту серця МОЗ України протягом останніх 10 років. У ній проаналізовано дані клініко-інструментального обстеження та трирічного проспективного спостереження, здійсненого у 728 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Автором було досліджено критерії вибору методів реваскуляризації у клінічній практиці порівняно з існуючими узгодженими рекомендаціями, досліджено особливості пацієнтів у діапазоні «сірої зони» фракції викиду лівого шлуночка, детально вивчено зміни структурно-функціонального стану міокарда і асоційованої зі станом здоров’я якості життя пацієнтів у різні терміни після втручання, визначено незалежні предиктори виникнення серцево-судинних ускладнень. Результати здійсненого дослідження дозволяють визначити пріоритетні аспекти підготовки до втручання та післяопераційного ведення пацієнтів, можуть бути використані для вдосконалення узгоджених настанов. Про новизну дослідження свідчать отримані автором 7 патентів на корисну модель, 4 опубліковані статті у закордонних журналах, зроблені доповіді на низці міжнародних форумів.

            Рецензована дисертаційна робота отримала позитивну оцінку рецензентів, зокрема, професора С. Фуркало - професора кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, професора М. Долженко – завідувача кафедри кардіології, і професора Л. Стаднюка – завідувача кафедри терапії і геріатрії. Після внесення деяких незначних виправлень роботу О. Єпанчінцевої рекомендовано для подання у спеціалізовану вчену раду.