Search

 
 

27 листопада відбулась VII Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», участь в якій взяла професор кафедри філософії професор Наталія Бойченко. Учасниками конференції стали понад 160 науковців з України та країн Європейського Союзу.

Відкрив захід ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, який зазначив, що проведення конференцій, присвячених актуальним проблемам розвитку освіти, є вже традиційним для університету, наголосив на тому, що напрацьовані на таких заходах результати впроваджуються в освітній процес.

Про важливість реформ у сфері вищої освіти зазначив у своєму зверненні голова Британської Ради в Україні Саймон Вільямс. Саме завдяки Болонському процесу, на його думку, розвиток вищої освіти в Європейському Союзі в останні десятиріччя набув такої динаміки, тому Британія, незважаючи на ускладнення стосунків із ЄС, не буде відмовлятися від участі в Болонському процесі.

До учасників конференції з доповіддю звернулася міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. «Нас усіх об’єднала одна ідея: українська вища освіта може бути включена до європейського освітнього простору вищої освіти. Я розглядаю Болонський процес саме, як запровадження тих інструментів, що допоможуть по-справжньому зробити конкурентною нашу вищу освіту», – додала міністр. У своєму виступі вона окреслила коло питань, безпосередньо пов’язаних із імплементацією Болонського процесу в український освітній простір, зокрема, питання академічної мобільності студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників, побудови системи внутрішньої і зовнішньої якості освіти, що ґрунтується на довірі тощо. Порушувались також питання утвердження академічної доброчесності, вдосконалення Національної рамки кваліфікацій та створення національного агентства кваліфікацій, а також нових вимог до захисту дисертаційних робіт докторів філософії.

Заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич у своєму виступі порівняв європейські та українські моделі навчальних програм, ступені вищої освіти й кваліфікації. Також він зазначив, що на останній Паризькій конференції міністрів освіти прийнято рішення розвивати в університетах програми короткого циклу.

Після пленарних доповідей усі учасники конференції мали можливість запитати виступаючих. Професор Наталія Бойченко взяла участь у дискусії та звернулася до Юрія Рашкевича з питанням про можливість дострокового захисту дисертаційних робіт аспірантами, які навчаються за новою освітньо-науковою програмою для здобуття кваліфікації доктора філософії (PhD) та успішно завершили освітньо-наукову складову навчання в аспірантурі (здобувши необхідний об’єм кредитів як з нормативних, так і з дисциплін за вибором).  Заступник міністра освіти і науки пояснив, що поки це неможливо, але найближчим часом буде обрано новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та процес увійде в своє русло. Урядовець зазначив, що до кінця поточного року є сподівання вирішити цю складну ситуацію.

Захід присвячено аналізу результатів і документів Конференції міністрів європейських країн, відповідальних за освіту, що відбулась у травні 2018 р. у Парижі, зокрема Паризькій декларації та Звіту про імплементацію Болонського процесу. Результати обговорення перспектив розвитку системи вищої освіти України у світлі тенденцій та пріоритетів Європейського простору вищої освіти можуть бути ефективно використані для навчання аспірантів НМАПО імені П. Л. Шупика за новою освітньо-науковою програмою.