Search

 
 

31 жовтня 2018 року відбувся міжкафедральний семінар профільних кафедр: функціональної діагностики, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, анестезіології та інтенсивної терапії, хірургії серця та магістральних судин спільно зі співробітниками ДУ «Інститут серця МОЗ України». 

На засіданні обговорювали дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня кандидата наук за спеціальністю 14.01.11 «Кардіологія» здобувачів кафедри функціональної діагностики І. Шклянки «Маркери запалення та ефективність статинів у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця при виконанні хірургічної реваскуляризації міокарда» (науковий керівник - завідувач кафедри функціональної діагностики професор О. Жарінов) і Ю. Борхаленко «Критерії ефективності коронарної реваскуляризації та зміни якості життя у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця» (науковий керівник – завідувач кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, член-кореспондент НАМН України професор Б. Тодуров).

У роботі І. Шклянки проаналізовано дані клініко-інструментального обстеження 155  хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), в яких було здійснено операцію аортокоронарного шунтування. Було встановлено предиктори виникнення ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, вивчено відмінності частоти ускладнень залежно від прийому статинів у періопераційному періоді, оцінено реальне застосування статинів у пацієнтів зі стабільною ІХС, скерованих для проведення хірургічної реваскуляризації міокарда.  Встановлено, що відсутність періопераційної терапії статинами асоціювалась з більш частим виникненням післяопераційної фібриляції передсердь.  Обґрунтовано доцільність та безпечність призначення високої дози статинів протягом ≥7 днів до операції, а також необхідність застосування статинів протягом принаймні одного року після операції.

Робота Ю. Борхаленко базується на обстеженні 115 хворих на стабільну ІХС із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, яких спостерігали протягом року після виконання аортокоронарного шунтування чи стентування. Крім детальної характеристики якості життя до і після втручань, у роботі вивчено ряд об’єктивних критеріїв ефективності реваскуляризації, зокрема, зміни функціонального стану пацієнтів за дистанцією 6-хвилинної ходьби, допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця, а також рівня натрійуретичного пептиду. Показані критерії вибору методу реваскуляризації у клінічній практиці, визначено ті аспекти, які не повністю узгоджуються з існуючими рекомендаціями.

Рецензовані дисертаційні роботи отримали позитивну оцінку рецензентів, зокрема, професора С. Фуркало - професора кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій, і професора Р. Вітовського – професора кафедри хірургії серця та магістральних судин, інших учасників засідання. Було відзначено актуальність, наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів, вказано на деякі технічні недоліки. Обидві роботи рекомендовані для подання у спеціалізовані вчені ради.