Search

 
 

3 жовтня 2018 року в місті Києві відбувся науково-практичний семінар «Мультидисциплінарний підхід до лікування пацієнтів з цереброваскулярною патологією та менеджмент болю», на якому виступали провідні науковці нашої країни.

Семінар був призначений для лікарів неврологів, психіатрів, психотерапевтів, сімейних лікарів, терапевтів, які, окрім корисної інформації, отримали сертифікати українського та європейського (Accreditation Council for Continuing Medical Education – ACCME) зразків, що було новою практикою для нашої країни. Значну увагу на семінарі було приділено проблемі болю, когнітивним розладам.

У заході активно брала участь професор кафедри неврології №1 НМАПО імені П.Л. Шупика, д.мед.н. Тетяна Слободін з декількома доповідями.

У першій доповіді  «Мігрень. Запорука успішного лікування» Тетяна Миколаївна роз’яснила тактику лікування хворих з мігренню  на різних етапах її розвитку. Основну увагу вона приділила хронічній мігрені та розкрила проблему надмірного вживання протимігренозних препаратів.

У доповіді «Спастичність в неврології» професор Слободін розповіла про два механізми виникнення спастичності, центральний та периферійний, та вказала на різний підхід до лікування у кожному з  цих випадків.

Наступні дві доповіді професора були присвячені проблемі болю з акцентом на неспецифічний біль в спині.  Тетяна Миколаївна на клінічних прикладах зі своєї медичної практики розкрила патофізіологічні та біохімічні процеси, що викликають больовий синдром в спині та пояснила, чому вираженість дегенеративних змін хребта не завжди відповідає клінічній картині. Також професор розповіла про тактику лікування  хворих з неспецифічним болем в спині з акцентом на вибір ефективного засобу з урахуванням патогенезу болю та наявної коморбідної патології.     

В другій частині семінару Тетяна Миколаївна виступила з доповіддю «Діагностика деменцій, лікування з позицій доказової медицини».  Когнітивні порушення можуть бути викликані багатьма причинами – судинними, метаболічними, дисгормональними, токсичними, інфекційними, травматичними, непластичним процесом, аутоімунними, дегенеративними та ін. Багато з цих причин викликають незворотні зміни в когнітивній сфері, але деякі дають добру і, навіть, драматичну відповідь на адекватне лікування. Тому першочерговим завданням лікаря є виявлення потенційно курабельних станів.  Найчастіше такими причинами є патологія щитоподібної залози, дефіцит витаміну В12 та синдром хронічного апное, на пошуки яких і потрібно спрямовувати зусилля. Тетяна Миколаївна, керуючись даними доказової медицини та власним досвідом, приділила увагу багатьом видам деменції, алгоритмам діагностики та лікування і супроводжувала свою доповідь наглядними клінічними випадками,  даними нейровізуалізації.

Слухачі отримали безліч нової інформації, яка розширить можливості діагностичного та лікувального процесу.  Семінар став ще одним кроком до розробки та введення стандартів якості безперервної медичної освіти, що значно підвищить рівень компетентності лікарів та поширить використання отриманих ними знань для підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.