Search

 
 

Основну увагу на Конгресі було приділено питанню формування персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями на основі доказової медицини та поза її межами, питанням профілактичної кардіології та спадкоємності в роботі кардіологів і кардіохірургів та питанням  реформування в галузі кардіології. Присутнім надалась можливість почути провідних вчених - кардіологів з Німеччини, Іспанії, Великобританії, Словаччини, Литви, Польщі, Білорусі та України.

У Конгресі взяли участь і співробітники кафедри неврології №1 НМАПО імені П. Л. Шупика. 

Д.мед.н., проф. Марина Тріщинська у своїй доповіді розповіла про вторинну профілактику інсультів у пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП) з оглядом на дані доказової медицини. Тромбоемболічні ускладнення, серед яких ішемічний кардіоемболічний інсульт, є найбільш небезпечними ускладненнями фібриляції передсердь. Вторинна профілактика тромбоемболічного інсульту обов’язково включає антитромботичну терапію (Class І, Level A) і, перш за все, пероральні антикоагулянти  (цільове МНВ 2,0-3,0). Якщо це неможливо, потрібно призначати комбінацію аспірину та дипірідамолу або монотерапію клопідогрелем у якості альтернативи.  Серед рекомендованих антигіпертензивних засобів рекомендовано прийом антагоністів рецепторів ангіотензину та інгібіторів АПФ при транзиторних формах ФП, та бета–блокаторів і недигідропірідінових антагоністів кальцієвих каналів при постійних формах ФП. Ефект статинів знаходиться на межі статистичної достовірності. Жодні нейропротектори не довели своєї ефективності і тому не можуть бути рекомендовані (Class ІІІ, Level A).

Проблему тривоги у пацієнтів з кардіологічною патологією розкрила д.мед.н., проф.  Тетяна Слободін. Тривожний розлад у пацієнтів з серцево-судинною патологією зустрічається значно частіше, у порівнянні з загальною розповсюдженістю популяції. Цю тенденцію можна пояснити рядом факторів – дисфункцією вегетативної та нейрогуморальної системи, ендотеліальною дисфункцією, запаленням, підвищенням активності тромбоцитів та їх агрегацією, зміною поведінки, порушеннями ліпідного обміну та ін. Тривога і кардіологічна патологія завдяки цим факторам мають двоспрямований зв'язок і взаємопотенціюють одна одну. Під впливом тривоги відбувається активація симпатоадреналової системи з підвищенням продукції кортизолу та інших стресових гормонів. Це веде до підвищення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, підвищення потреби міокарду в кисні, вазоконстрикції, затримці натрію та води, що відіграє значну роль у виникненні та прогресуванні кардіовакулярної патології. Тривога, впливаючи на серцевий ритм, може підвищити ризик життєзагрозливих шлуночкових аритмій та раптової серцевої смерті, а гіпервентиляція, що супроводжує тривожний напад, індукує спазм коронарних артерій або фатальні шлуночкові аритмії. Тому пацієнти з кардіоваскулярною патологією  обов’язково мають бути обстеженими на наявність у них тривожних розладів, а при його виявленні – отримати адекватну протитривожну терапію.

Д.мед.н., проф. Тетяна Насонова у своїй доповіді розповіла, як оптимізувати лікування когнітивних порушень при стресі у пацієнтів середнього віку та розкрила проблему пошуку оптимальних препаратів, що будуть зменшувати тривогу у людини з вже наявною когнітивною дисфункцією та не підвищуватимуть рівень когнітивного дефіциту.  Вона акцентувала на тому, що сучасна людина зазнає стресу від фізичних та емоційних перенавантажень, недосипання, різного роду зловживання та ін. І якщо до цього додати особистісні фактори ризику, обтяжену спадковість та симптоми будь-яких захворювань, то стрес можна вважати вбивцею сучасної людини №1. Але повне виключення стресу із життя неможливе і дорівнює смерті. Тетяна Іванівна наголосила на позитивному та негативному впливу стресу на організм людини, розкривши біохімічні та патофізіологічні механізми та надала рекомендації для підвищення стресостійкості людини. 

Упродовж Конгресу були прослухані лекції, представлені складні клінічні випадки, а також був проведений конкурс молодих вчених, обговорення стендових доповідей та багато інших заходів, що робило роботу конгресу більш цікавою та різноманітною. Конгрес надав можливості дізнатись  інформацію про нові перспективні напрямки, отримати практичні рекомендації від провідних фахівців, використати успішний міжнародний досвід та обмінятися думками і власним досвідом.  Чудова організація, комфортні умови зробили проведення заходу дуже приємним.