Search

 
 

1 – 2 листопада з 9 00 до 17 00 всіх бажаючих запрошуємо до Музею  НМАПО імені П.Л. Шупика (другий поверх адміністративного корпусу).

Навчання та наукові надбання Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика — першого в Україні навчального закладу післядипломної медичної освіти — це її гордість. Проте, тривалий час стан відтворення її історично-медичного минулого обмежувався, в основному, стендами історії розвитку кафедр, які, попри всю їх цінність, характеризувались різним наповненням і не відтворювали загальної картини розвитку академії за пройдений нею шлях, хоча в останні роки вказані недоліки певною мірою компенсувались матеріалами ювілейних видань до 80- та 85-річчя та 90-річчя Академії.

За таких умов в період підготовки до 90-річчя академії і виникла ідея створення музею. В наказі по академії «Про створення музею КМАПО» № 163 від 23.09.2004 р. передбачалось, як його головна мета, максимальне відтворення в ньому її багатогранного історичного минулого, здобутків наукових шкіл і напрямків, а також окремих вчених. Цим самим наказом створювалась і Музейна рада (голова — член-кореспондент АМН України, професор Ю.В. Вороненко, заступник — професор Б.П. Криштопа), визначалось приміщення для майбутнього музею та проведення його ремонту, а також асигнування за рахунок спеціального фонду та доброчинних внесків.

На завідувачів кафедр та керівників структурних підрозділів покладалось надання необхідної допомоги робочій музейній групі, визначеній наведеним наказом, з комплек­тування музейного фонду.

 

Концепція музею в якості його основного завдання передбачала надання можливості широкій медичній громадськості, молодим співробітникам, слухачам, аспірантам і клінічним ординаторам, закордонним партнерам академії ознайомитись з пройденим нею історичним шляхом, її здобутками у науково-педагогічній діяльності, в тому числі через персо­налії найбільш відомих вчених — фундаторів наукових шкіл і напрямків, міжнародному співробітництві, громадській діяльності.

Згідно Концепції, розробленій авторами, загальна структура музею передбачала тематичне її узагальнення за певними розділами: витоки післядипломної медичної освіти в Україні, становлення академії, діяльність у довоєнні роки, вчені і співробітники академії в роки Другої світової війни, відновчий період, розвиток академії в повоєнні роки, академія в період незалежної України, сумісна робота з органами та закладами охорони здоров’я, міжнародне співробітництво, громадська діяльність.

Слід підкреслити, що формування змістовності музею відбувалось в складних умовах, пов’язаних, перш за все, з труднощами добору відповідного матеріалу у зв’язку з фактичною його втратою в попередні роки, надто обмеженими відомостями архівних матеріалів. Результатом наведеного стало створення до 90-річчя Академії лише першої частини музею. Виконання експозицій музею здійснено художником О.О. Ходченко, а її встановлення за новими музейними технологіями — І.К. Савіним-Мішиним.

Отримали розвиток наукові школи, фундаторами яких були академіки і члени-кореспонденти НАМН України та НАН України, професори: Б.М. Маньковський, Д.І. Панченко, Є.Л. Мачерет (неврологія); А.А. Чайка (урологія); М.Д. Стражеско, В.Ф. Василенко (кардіологія); А.Н. Зюков (імунологія); А.І. Тріщинський, І.П. Шлапак (анестезіологія); М.С. Коломійченко, М.М. Амосов, О.О. Шалімов, О.М. Авілова, Г.В. Книшов (хірургія); С.О. Ставракі, О.С. Коломійченко (оториноларингологія); Л.І. Медведь, Д.М. Калюжний (гігієна); В.П. Протопопов (психіатрія); Я.А. Фіалков (фармація); О.Г. Єлецький (травматологія і ортопедія); О.Р. Киричинський (фізіотерапія); Д.Ф. Чеботарьов (геронтологія та геріатрія); О.І. Арутюнов, М.Є. Поліщук (нейрохірургія); Л.В. Тимошенко, Є.В. Коханевич (акушерство та гінекологія).

Друга частина музею, яка охоплює період з 80-х років минулого століття до наших часів, створювалась вже до ювілейного століття Академії. Концепція подання здобутків Інституту/ Академії цього історичного періоду розроблена академіком НАМН України професо­ром Ю.В. Вороненком і професором Р.О. Моісеєнко, виконання експозицій здійснено співробітниками Музею медицини А.Є. Замяткіною і В.Д. Догузовим.

У цей час відбувається розвиток інновацій­них напрямків навчання слухачів, створюються кафедри медичної інформатики, медичної статис­тики, швидкої та невідкладної медичної допомоги, ендокринології, нефрології, спеціалізованої допомоги дітям — дитячої анестезіології та реаніматології, дитячої інфекційних хвороб та дитячої імунології, дитячої неврології і медико-соціальної реабілітації, дитячої кардіології та кардіохірургії, клінічної імунології та алергології, медичної та лабораторної генетики, спеціалізо­ваної сучасної хірургічної допомоги —хірургії серця та магістральних судин, хірургії та судинної хірургії, комбустіології та пластичної хірургії, кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстра­корпоральних технологій, філософії, педагогіки та психології, промислової фармації, стоматології, ортодонтії, акушерства, гінекології та медицини плода, сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, паліатив­ної та хоспісної медицини, громадського здоров’я. Більшість з них є єдиними в Україні.

З 1996 року Інститут стає Академією, займає пріоритетне місце в галузі післядипломної підготовки лікарів (провізорів) суверенної України. У 1998 році Академії присвоєно звання видатного державного діяча і вченого П.Л. Шупика.

У 2001 році НМАПО імені П.Л. Шупика перша з вищих медичних закладів освіти України стала колективним членом Міжнародної кадрової академії (ЮНЕСКО).

З 2008 року Академія є колективним членом Європейської академії природничих наук, партнерами академії стали Іллінойський університет (США), Каролінський інститут (Швеція), Королівський коледж лікарів загальної практики (Велика Британія), Маастрихтський університет (Нідерланди), Міланський університет (Італія), Цюріхський університет (Швейцарія), Ягеллонський університет (Польща). У 2017 році Академія долучилася до Великої хартії університетів (Magna Charta Universitatum), яку підписали в різні часи майже 400 ректорів та керівників університетів з усієї Європи та інших країн. Цей період пов’язано з ректорством академіка НАМН України, професора Ю.В. Вороненка.

Розпочавши свій шлях у 1918 р. з чотирьох кафедр Академія зустрічає ювілей у складі трьох навчально-наукових інститутів, 81 кафедри, 69 з яких є клінічними. Сьогодні в академії здобули свого розвитку 25 наукових шкіл і 4 школи, що розвиваються. Якщо на початку діяльності Інституту на окремих курсах вдосконалення лекції читали професори-засновники М.А. Левитський, Є.Л. Скловський, О.З. Лазарєв, випускники медичного факультету університету Св. Володимира професори Г.Ф. Писемський, О.Г. Лур’є, Г.Б. Биховський, то нині навчальний процес в Академії забезпечують 789 науково-педагогічних працівників, у т. ч. 245 професорів і 451 доцентів. Щороку в Академії навчається близько 27–28 тисяч осіб, науково-педагогічними працівниками виконується понад 18 тисяч хірургічних операцій, лікується більше 300 тисяч хворих. І все це — скарб­ниця нашої пам’яті, взірець для творчої діяльності наступних поколінь лікарів-науковців.