Search

 
 

Питання вакцинації чи, точніше, проблема недостатнього охоплення населення вакцинацією є нині особливо нагальною. Випадки захворювання на поліомієліт і кашлюк, що мали місце останнім часом, дістали широке висвітлення у ЗМІ. 

Ми продовжуємо публікацію інтерв’ю з провідними викладачами, науковцями та лікарями Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, з огляду на те, що популяризація науки є одним із важливих стратегічних пріоритетів Академії.

До конфліктів зазвичай ставляться як до негативного явища. Але якщо дивитися ширше, то вони несуть важливу функцію і можуть стати цінністю, адже це ті маркери, які виявляють слабкі місця, нерівномірне навантаження чи не оптимальний розподіл функцій, вони можуть бути маркерами непродуктивної комунікації, доведення інформації до колективу і отримання зворотного зв'язку. І якщо розуміти це й мати сміливість говорити про те, що вас не влаштовує, обговорювати, знаходити конструктивні шляхи вирішення, то, як правило, виграють від цього всі.

У започаткованій серії інтерв’ю ми хотіли обговорити з працівниками Академії актуальні для суспільства, медичної спільноти та них самих питання. На тему для першої розмови нас наштовхнув захід, який відбувся в межах Міжнародного медичного форуму (25–27 квітня 2017 р.). Майстер-клас «Конфліктні ситуації в практиці лікаря: психологічні та юридичні аспекти», що організувала і провела кафедра педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права привернув увагу до проблеми конфліктів у нашому житті, зокрема й у професійній діяльності. Через що виникають конфліктні ситуації в колективі, як їх попередити та долати, якщо вони виникли? 

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика об’єднує плеяду видатних вчених і непересічних особистостей, які спричинилися до виникнення цілої низки прикладних розробок та інноваційних теорій. Тож обмірковуючи заходи, що будуть проведені з нагоди 100-річчя нашої Академії протягом 2018 р., виникла пропозиція продемонструвати ті людські досягнення, що є передумовою і запорукою розвитку сучасного освітнього науково-практичного осередку. Водночас досвід країн Західної Європи демонструє тенденцію до виходу науковців з «веж зі слонової кістки» і переходу до популяризації та удоступнення своїх наукових здобутків для широкого загалу.