Search

 
 


Шановні почесні гості, шановні колеги!

Сто років – це дуже мало. У світовій історії - століття – взагалі мить. В історії ж України і нашої Національної медичної академії післядипломної освіти – це ціла епоха. Епоха з пережитими революціями, голодоморами, війнами. Але також і епоха, у якій були і світлі радощі перемог, і славетні надбання світового рівня. У всі ці часи пліч-о-пліч із нашим народом боролися за краще майбутнє медики.

Ювілей це нагода ще раз уклонитися нашим попередникам. І я у своїй доповіді хочу віддати належне тим, хто прокладав дорогу. Тому буду говорити здебільшого про людей. Сто років тому зусиллями групи київських професорів офтальмолога Михайла Левицького, педіатрів Євгена Скловського та Олександра Лазарєва





хірурга Григорія Биховського, акушера-гінеколога Григорія Писемського та травматолога Іллі Фруміна – вихованців медичного факультету Університету Святого Володимира, було створено Клінічний інститут для вдосконалення лікарів. Це був другий такий заклад на теренах колишньої імперії -  після Клінічного Інституту Великої Княгині Олени Павлівни у Петербурзі.

 

У нашому, тоді інституті, залишили частину свого життя дуже багато історичних постатей. Перед вами обличчя лише академіків: Микола Амосов, Олександр Арутюнов, Володимир Василенко, Василь Комісаренко,

 

 

Борис Маньківський, Олександр Марзєєв, Левко Медвідь, Віктор Протопопов, Іван Титов, Дмитро Чеботарьов, Олександр Шалімов, Михайло Шандала, Андрій Єфімов, Геннадій Книшов. Вони завжди з нами.

  

Назавжди до скарбниці вузу увійшли його директори і ректори – від перших керівників професорів Михайла Андрійовича Левитського та Олександра Борисовича Бернштейна до таких відомих організаторів науки й освіти як Василь Павлович Комісаренко, Іван Іванович Кальченко, Василь Дмитрович Братусь

  

і нарешті, Михайло Несторович Умовіст та Віталій Миколайович Гирін. Із цими двома непересічними особистостями пов’язана майже половина історії нашого вишу.

  

Дорогі друзі!

Ювілей Академії збігся із сторіччям української державності, періодом зародження української науки, культури й освіти. Наші ровесники – Національна академія наук України, Товариство Червоного Хреста, Дніпровський, Кам’янець-Подільський та Одеський політехнічний університети, а також Міністерство народного здоров’я і опіки – нині МОЗ. Ці славетні організації майже одночасно з нами були засновані в короткий період гетьманату Павла Скоропадського.

  

Будівлі перших приміщень нашого інституту.

  

Коли аналізуєш сторінки історії, виділяється декілька етапів розвитку академії. Наприклад, у 30-і роки народжується державна система інтернатури та обов’язкового підвищення кваліфікації лікарів. Інститут стає одним із найбільших медвузів країни довоєнного часу.

  

Серед наукових досягнень того періоду слід назвати формування потужних наукових шкіл: з епідеміології професор Ручковський, з урології - Чайка, з акушерства і гінекології Писемський, з інфекційних хвороб – Зюков.

 

До скарбниць світової неврології, кардіології, хірургії назавжди увійшли розробки академіків Бориса Маньковського і Володимира Василенка, професора Михайла Коломійченка.

  

Шановні колеги!

Друга світова війна двічі боями прокотилася по наших оселях. Матеріальна база Інституту була повністю знищена. Але найтяжче - людські втрати. Пропоную в день ювілею у хвилині мовчання схилити голову перед усіма нашими дорогими побратимами, які полягли у війнах.

 

У листопаді 1943-го, уже через два тижні після визволення Києва, відбулося фактично друге народження Інституту. А на початку 50-х була відновлена довоєнна кількість кафедр. Невдовзі до нас приєднується Інститут удосконалення провізорів.

  

У період 60-80 років створено понад 30 нових кафедр, у тому числі: торакальної хірургії, яку очолив Микола Михайлович Амосов та 15 років завідував нею, анестезіології (Анатолій Іванович Тріщинський), неонатології (Світлана Петрівна Катоніна) та багато інших славетних імен. В середині 60-х Інститут набуває союзного підпорядкування. Слухачі прибувають із усіх республік колишнього СРСР.

  

В цей час професори Микола Амосов та Олекса Коломійченко (зав. каф. ЛОР) за досягнення світового рівня отримують найвищі тоді в країні наукові відзнаки – Ленінські Премії.

  

Наступив новітній період вже незалежної України. Уряд приймає постанову про утворення на базі інституту першої в Україні медичної академії післядипломної освіти,

  

а через два роки їй присвоюється ім’я видатного державного діяча, вченого, колишнього двічі Міністра охорони здоров’я України та завідувача кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я, професора Платона Лукича Шупика.

  



А 2006 року Указом Президента України Академії надано найвищий статус національної.



Зараз вузів, схожих на нас, вже є чимало в світі. От перед вами британські заклади післядипломної освіти лікарів.



На цьому слайді наведені основні американські провайдери безперервного професійного розвитку лікарів.

  

Шановні колеги!

У новітній період діяльності Академія набуває нового бачення, формує свою місію і стратегію розвитку, стає методичним центром МОЗ України у сфері післядипломної підготовки.

 
У нас відкриваються три інститути: Інститут репродуктології, Інститут сімейної медицини, Інститут стоматології. Академія сьогодні має також п’ять факультетів та 81 кафедру.

 

Посеред них багато таких, що не мають аналогів в інших вишах. Це кафедри: діабетології; гастроентерології, дієтології та ендоскопії; дитячої кардіології та кардіохірургії; дитячої, соціальної і судової психіатрії; медичної та лабораторної генетики; нефрології та нирковозамісної терапії; паліативної і хоспісної медицини; торакальної хірургії та пульмонології; хірургії серця та магістральних судин та інші.

 

Перед вами 4 системні напрями нашої сьогоднішньої роботи, освіта, наука, медична практика і міжнародна співпраця.

 

 

Про масштаби освітньої діяльності свідчить факт: щороку через кафедри академії проходить 27-28 тисяч лікарів із України та десятків країн світу. І динаміка тут позитивна. У нас зараз вчиться 246 аспірантів і близько трьох тисяч інтернів.

  

Академія вже ціле століття є професійною домівкою, куди знов і знов, вже сивочолі, плинуть звідусіль лікарі, аби навчитися чомусь новому та поділитися досвідом. Освіта іде через усе життя. Зараз для цього запроваджені новітні мережеві технології,



в тому числі, дистанційне навчання і телемедицина, телемости, майстер-класи, кафедральні веб-портали.



Разом із інститутами НАН та НАМН України реалізуємо трансдисциплінарне та трансляційне навчання.



Сучасні вимоги біоетики та ризик-менеджменту втілюються шляхом розвитку симуляційних методів навчання на сучасних тренажерах.

  

Дорогі друзі!

Найбільша наша гордість - люди. Як і в минулому, майбутнє академії роблять саме вони. В академії працює 246 докторів та 454 кандидати наук, 22 академіка і член-кора НАМН України. Пишаємося, що у нас вчать лікарів 37 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, 33 заслужених діяча науки і техніки, 98 заслужених лікарів, працівників освіти, охорони здоров’я, фармації. Яка висока концентрація еліти медицини!

 

Академія є членом таких міжнародних інституцій як Велика Хартія університетів, Міжнародна кадрова академія ЮНЕСКО, ОРФЕУС, Європейська академія природничих наук та інших.

 

 

Сучасні наукові та освітні технології використовуються в спільних міжнародних проектах з Американським агентством з міжнародного розвитку, з Урядом Швейцарії, Гарвардом, Іллінойським, Шанхайським, Каролінським університетами та іншими інституціями.

  

Як приклади співпраці: міжнародне популяційне дослідження кафедри кардіології чинників ризику серцево-судинних захворювань ЄвроЕспайр 5.

  

Кафедра діабетології вперше серед країн колишнього Союзу рішенням Всесвітнього Конгресу з цукрового діабету отримала почесний статус світового центру досконалості.

 
Академія стала першим вишем України, сертифікованим за останнім міжнародним стандартом ISO щодо відповідності управління якістю.

 


А нещодавно отримано сертифікат про модель досконалості «5 зірок» від Європейського фонду менеджменту якості.

 

 

Академія є співзасновником 40 наукових журналів, в тому числі 9-ти міжнародних, щороку видається до 10 підручників.

  

Ми пишаємося своїми науковими школами. Їх на сьогодні вже є 25. Імена керівників цих наукових шкіл, знані далеко за межами України, є нинішньою гордістю академії.

  

Серед основних напрямів інноваційних процесів електрозварювання живих тканин, використання нанотехнологій і стовбурових клітин для лікування глибоких опіків, новітні технології в кардіохірургії, симуляційна медицина та багато інших.

  

Наукові розробки широко впроваджуються через чисельні патенти, публікації, виступи в Україні та за кордоном. А дисертаційні дослідження захищаються в наших 11 спеціалізованих вчених радах.

 

Індекс Хірша за Google Scholar в академії досяг показника 79. І ми увійшли в топ10 наукових установ України за числом бібліографічних портретів учених.

 

Ще важливий факт: до переліку двохсот найбільш цитованих вчених України входить 25 із нашої академії.

 

І на закінчення – декілька слів про клінічну роботу. Більшість наших кафедр - 71 – клінічні. Двомстам тисячам хворих кожного року надають кваліфіковану медичну допомогу, дають поради, понад двадцять тисяч - оперують.

  

Маємо Клініку репродуктивних технологій. У нас народилася вже 161 дитина у до того бездітних сімей.

  

Надавали медичну допомогу в АТО, а зараз в Операції об’єднаних сил.

 

Турбуємось і про здоров’я наших працівників. Щороку проводимо для них благодійні скринінгові програми.

 

І що дуже важливо: людям в академії подобається працювати. Рівень задоволеності морально-психологічним кліматом, умовами і змістом праці досить високий. Оновлена нині академія зберегла свої традиції. Це доброчесність, професіоналізм, чуйність і повага і до колег, і до пацієнтів.

 

Шановні поважні гості, колеги!

Надалі перед нами стоять нові високі цілі. Вони полягають у розвитку лідерства щодо якості знань у молодої генерації лікарів та провізорів, сучасних форм їх безперервного професійного розвитку і, безумовно, нових наукових і клінічних звершень.

Дякую усім за вашу працю і за увагу. Слава Україні!