Співробітники кафедри ортопедії і травматології №1 взяли участь у конференції молодих вчених, яка відбулася 17 лютого 2017 року в ДУ «ІТО НАМН України», Київ.

Під час проведення конференції асистент кафедри Дмитро Володимирович Штонда презентував результати власних досліджень, за темою: «Комп’ютерне моделювання системи «ніжка ендопротезу-кісткові фрагменти-фіксатор» в умовах металоостеосинтезу (МОС) перипротезних переломів стегнової кістки (ППСК) після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС)».

Під час доповіді представлено порівняння стабільності перелому під час МОС ППСК після ЕКС типу В1, згідно ванкуверівської класифікації, з використанням різних типів імплантів в умовах здорової кісткової тканини та остеопорозу.

У висновках доповідач наголосив, що фіксація ППСК після ЕКС типу В1 за допомогою LCP–пластини та гвинтів забезпечує найкращу стабільність перелому у порівнянні з іншими моделями МОС ППСК після ЕКС; 

Аспірант кафедри ортопедії і травматології №1, другого року очної форми навчання, громадянин Китаю Се-Фей виступив з доповіддю на тему «Інтенсифікація імунних клітин сироватки крові ударно-хвильовою терапією (УХТ) в умовах експериментального травматичного дефекту кістки».

Доповідь базувалась на отриманих результатах експерименту, що виконаний аспірантом на 24 статевозрілих кролях.

У висновках Се Фей зупинився на тому, що на фоні травматичного дефекту великогомілкової кістки у тварин спостерігається частковий параліч функціональної активності імунних клітин сироватки крові, при цьому УХТ стимулює відновлення їхньої функції в післяопераційному періоді. 

Аспірант кафедри першого року вечірньої форми навчання Дмитро Андрійович Горбань презентував доповідь на тему «Можливість ускладнень класичних хірургічних доступів при ендопротезуванні кульшового суглоба».

Він проаналізував ускладнення у ранньому та віддаленому післяопераційному періоді після ендопротезування кульшового суглоба з використанням передньо-латерального та задньо-латерального доступів.

У висновках доповідач відмітив, що ускладнення в післяопераційному періоді виникають у пацієнтів обох груп, що потребує подальшого вивчення і вирішення даної проблеми.