Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва вітчизняних наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Як міжнародна організація системи ООН ЮНЕСКО ставить перед собою завдання «сприяти зміцненню миру й безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки й культури в інтересах забезпечення загальної поваги до справедливості, законності і прав людини, а також основних свобод, проголошених у Статуті ООН для всіх народів без розрізнення раси, статі, мови чи релігії».  ЮНЕСКО створювалася у 1945 році після завершення Другої Світової війни, в умовах, коли духовне відродження повоєнного світу було як ніколи актуальним.

Нинішній Генеральний директор ЮНЕСКО І. Бокова, яка була обрана у 2009 році, головним лейтмотивом своєї діяльності проголосила пропагування та втілення ідеї «нового гуманізму»,  щo базується на визнанні і повазі права на співіснування та рівність при прийнятті рішень і пошуку консенсусу.

Відповідно до свого основного мандату, прописаного у статутних документах, Організація працює над створенням умов для діалогу між цивілізаціями, культурами і народами, який будується на повазі до загальних цінностей. ЮНЕСКО виходить з того, що саме шляхом діалогу між країнами і цивілізаціями світ може прийти до глобального розуміння необхідності зміцнювати мир, викорінювати злидні та забезпечити сталий розвиток усіх регіонів світу. Механізмами забезпечення такого діалогу і мають слугувати освіта і наука, культура та культурне співробітництво, комунікація та інформація.

Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року. Отже, станом на сьогодні її членський “стаж” в Організації є досить вагомим – він складає вже 60 років.

Україна є стороною низки міжнародних конвенцій та рекомендацій цієї Організації, а саме:

  • Всесвітньої конвенції про авторське право (1952 р.);
  • Конвенції про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту та Протоколу до неї (1954 р.);
  • Конвенції про міжнародний обмін виданнями (1958 р.);
  • Конвенції про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958р.);
  • Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960 р.);
  • Конвенції про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону Європи (1979 р.);
  • Конвенції про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.);
  • Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.);
  • Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (1971 р.);
  • Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення 
    їх фонограм (Конвенція про фонограми) (1971 р.);
  • Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (1997 р.);
  • Конвенції про охорону підводної культурної спадщини (2001 р.);
  • Конвенції про збереження нематеріальної культурної спадщини (2003 р.);
  • Конвенції про боротьбу із допінгом у спорті (2005 р.);
  • Конвенції про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005 р.).

Постійне представництво України при ЮНЕСКО функціонує в Парижі з грудня 1962 року. Головним його завданням є представлення та просування інтересів нашої держави у цій авторитетній міжнародній Організації.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради: 1981–1985 рр., 1995–1999 рр., 2001–2005 рр. та 2013–2017 рр.

Україна активно виступає ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів, зокрема в рамках одного із ключових напрямів діяльності ЮНЕСКО – збереження всесвітньої культурної та природної спадщини.

У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференцiї ЮНЕСКО Україна iнiцiювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. У ході 31-ї сесії Генеральної асамблеї ООН ця пропозиція знайшла своє відображення – 2002 рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини.

Тематичні напрями діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО:

освіта, молодіжна політика: ефективне функціонування та розширення мережі Кафедр ЮНЕСКО в Україні, координація роботи мережі Асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні, проведення науково-методичних та освітніх конференцій під егідою Нацкомісії.

Наразі в Україні успішно діють 74 асоційованих школи ЮНЕСКО, а також 14 кафедр ЮНЕСКО.

Продовжується робота з реалізації рішень і рекомендацій ЮНЕСКО у сфері освіти. Зокрема, під егідою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО проходять Всеукраїнські конференції учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, теми яких визначаються відповідно до актуальних аспектів діяльності ЮНЕСКО та ООН.

наука, комунікація та інформація: розвиток та координація співробітництва в рамках таких міжурядових програм, як Міжнародна програма “Людина та біосфера”, Міжнародна гідрологічна програма, програма Міжурядової океанографічної комісії, Міжурядової ради Програми “Iнформація для всіх”;

культура: забезпечення ефективного виконання Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р., вжиття заходів щодо покращення стану збереження та використання українських об’єктів, що вже знаходяться у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також включення нових українських об’єктів матеріальної та нематеріальної спадщини; сприяння міжкультурному діалогу.

Враховуючи багатогранність культурного та природного багатства України, здійснюється активна робота щодо збільшення представленості визначних українських пам’яток у Списку всесвітньої спадщини. Наразі до Списку входять сім українських культурно-архітектурних та природних перлин, а саме:

-«Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (1990 р.);

-«Ансамбль історичного центру м. Львів» (1998 р.);

-«Геодезична дуга Струве» (2005 р., транскордонний геодезичний об’єкт ”Дуга Струве” було номіновано від 10 європейських країн: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови та України. 4 геодезичні пункти ”Дуги Струве” знаходяться на території України – ”Баранівка”, ”Катеринівка”, ”Фельштин” (Хмельницька область) та ”Старонекрасівка” (Одеська область);

-«Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (2007 р., транскордонний українсько-словацько-німецький об’єкт);

-«Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів» (нині - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (2011 р.);

-«Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. – 14 ст. н.е.)» (2013р.);

-«Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України» (2013 р., транскордонний серійний українсько-польський об’єкт).

Україна підтримує тісні робочі контакти з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема, у контексті використання і збереження включених до Списку всесвітньої спадщини українських об’єктів, що мають видатну універсальну цінність.

Позитивна динамікаактивізації діалогу на високому рівні між Україною і ЮНЕСКО спостерігається з моменту набуття нашою державою незалежності.  Зокрема, за цей період відбулося 4 візити найвищого керівництва ЮНЕСКО до України, 3 з яких за останні 4 роки. Крім зазначеного візиту Гендиректора ЮНЕСКО до України у квітні 2014 р., з кінця 2010 року представники вищого керівництва ЮНЕСКО двічі відвідали нашу країну – у листопаді 2010 року в Києві перебував заступник Генерального директора з питань культури Франческо Бандарін (з метою участі у Міжнародному семінарі "Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини", 2-5 листопада 2010 року; у квітні 2011 р. у Києві перебувала Генеральний директор Організації Ірина Бокова (в рамках участі на запрошення Президента України у Міжнародній конференції "25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього").

24 березня 2015 р. у приміщенні Міністерства закордонних справ України відбулося ХVI засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Члени Національної комісії обговорили питання порядку денного зібрання, зокрема, щодо: змістовного наповнення Плану роботи Нацкомісії на 2015 рік; стану підготовки делегації України до участі у роботі 196-ї сесії Виконавчої Ради ЮНЕСКО (08-22 квітня 2015 року); виконання резолюцій «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», ухвалених минулого року на 194-й та 195-й сесіях Виконавчої Ради ЮНЕСКО; стану збереження українських об’єктів всесвітньої спадщини на тимчасово окупованій РФ території АР Крим та м. Севастополь; подання заявок до Міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу»; підготовки до відзначення в Україні 70-ї річниці ЮНЕСКО; аналізу існуючого стану секторальної діяльності Національної комісії; відновлення в електронному вигляді видання інформаційного Бюлетеня Національної комісії України у справах ЮНЕСКО; затвердження Порядку надання патронату Нацкомісії.

8-23 квітня 2015 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі проходила 196-а сесія Виконавчої Ради ЮНЕСКО, членом якої до 2017 року є Україна.

У роботі сесії взяла участь делегація України на чолі із заступником Міністра закордонних справ України, Головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Представником України у Виконавчій раді ЮНЕСКО. 

Особливу увагу у ході виступу Глава делегації України приділив ситуації в Автономній Республіці Крим внаслідок  тимчасової окупації півострова і масштабного та системного порушення там прав людини, політики нетерпимості та дискримінації за національною, релігійною ознаками тощо.

У контексті ухваленої на двох попередніх сесіях цього керівного органу ЮНЕСКО резолюцій, і внесеного Україною на розгляд нинішньої сесії нового проекту документа  «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» Глава делегації наголосив, що Україна обстоює своє право на збереження та захист української культурної, природної та наукової спадщини на окупованій Росією території півострова, забезпечення сталої роботи освітніх та наукових установ в АРК, і сподівається, що голос ЮНЕСКО буде почутий серед голосів інших авторитетних міжнародних організацій. У ході останнього пленарного засідання сесії було затверджено внесену Україною та підтриману, зокрема, США та країнами-членами ЄС, схвалену 16 квітня 2015 р. резолюцію «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».

2 червня 2015 р. у приміщенні штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі під головуванням Генерального директора ЮНЕСКО І.Бокової відбулася інформаційна зустріч щодо моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна), проведення якої передбачалося п.4 резолюції «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», ухваленої 196-ю сесією Виконавчої ради ЮНЕСКО (8-23 квітня ц.р., м. Париж).

Під час зазначеної зустрічі з доповідями щодо ситуації в АР Крим виступили: представник з питань свободи преси ОБСЄ Дуня Міятович, представник Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини Рут Маршалл, директор французького офісу неурядової правозахисної організації “Amnesty International” Стефан Оберрайт та Генеральний директор Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць  (ICOMOS) Марі-Лор Лавенір.

Захід також відвідало близько 100 акредитованих при ЮНЕСКО керівників постійних представництв.

Головним результатом інформаційної зустрічі стало підтвердження територіальної цілісності і державного суверенітету України з боку високих представників провідних міжнародних організацій з моніторингу  питань дотримання прав людини, свободи ЗМІ, прав національних меншин тощо. При цьому робилися також посилання на відповідну Резолюцію ГА ООН №68/262 від 27 березня 2014 р. У своїх виступах доповідачі широко (і без вагань) використовували терміни «окупація» та «анексія».

Під час заходу було також розповсюджено отримані МЗС України від ПРООН брошуру «Полуостров страха: хроника оккупации и нарушения прав человека в Крыму» (англ. та рос. мовами) та розтиражований Постпредством матеріал «Анексована освіта» (англ. мовою), які викликали значний інтерес серед учасників заходу.

19 червня 2015 р. у приміщенні Міністерства закордонних справ України відбулося ХVIІ засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО у форматі наради керівників секторів Нацкомісії: культури та культурної спадщини; освіти; науки; природної спадщини; молодіжної політики; інформації та комунікації.

Члени Національної комісії обговорили питання порядку денного зібрання, зокрема, щодо виконання пунктів Плану роботи Нацкомісії у 2015 році та Рішення XVI засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, а також внесення змін до Плану; стану підготовки делегації України до участі у роботі 39-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (28 червня – 8 липня 2015 року, м. Бонн, Німеччина); тематичного наповнення другого числа інформаційного бюлетеня Нацкомісії.

24 червня 2015 р. відбулися вибори Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО (м. Париж, Франція), в ході яких Україну було переобрано до складу Виконавчої ради Комісії від II Східноєвропейської виборчої групи.

28 червня – 8 липня 2015 р. у Бонні (Німеччина) проходила 39-та сесія Комітету всесвітньої спадщини (КВС) ЮНЕСКО – міжурядового органу, який контролює виконання Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.).

Згідно з ухваленими на 39-й сесії КВС рішеннями, до Списку всесвітньої спадщини було включено 24 нові об’єкти – 23 культурні та 1 змішаний (поєднує культурну та природну цінність).

Під час роботи сесії також були переглянуті Оперативні настанови з виконання згаданої Конвенції ЮНЕСКО, до яких були внесені зміни та доповнення.

У рамках пункту «Стан збереження об’єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» порядку денного 39-ї сесії КВС було ухвалено збалансовані рішення щодо трьох українських пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра», «Ансамбль історичного центру м. Львів» та української частини транскордонного українсько-словацько-німецького об’єкта «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини».