Search

         I. Загальні положення

1. Це Положення визначає основні засади організації та планування проведення лікувально-діагностичної роботи на клінічних кафедрах Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (далі – НМАПО імені П. Л. Шупика).

2. Положення розроблено з метою удосконалення виконання лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічними працівниками клінічних кафедр НМАПО імені П. Л. Шупика із закладами охорони здоров’я, на базі яких розташовані клінічні кафедри, її обліку та контролю якості.

3. Клінічна кафедра – це базовий структурний підрозділ НМАПО імені П. Л. Шупика, що проводить освітню, методичну, наукову, організаційну та лікувально-діагностичну роботу з однієї або декількох лікарських спеціальностей, підготовку науково-педагогічних кадрів та підвищення кваліфікації фахівців за певною спеціальністю чи міжгалузевою групою спеціальностей, розташований на базі закладів охорони здоров’я різних форм власності у м. Києві, Київській області та інших областях України.

 Кафедра проводить післядипломну підготовку випускників вищих медичних навчальних закладів (далі – ВМНЗ) в інтернатурі, резидентурі, клінічній ординатурі; веде наукову, науково–технічну, лікувально-діагностичну роботу та міжнародну діяльність за певним напрямом,  здійснює підготовку науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

4. Лікувально-діагностична робота – це інтелектуальна та творча діяльність у сфері надання медичної допомоги, що провадиться науково-педагогічними  працівниками   НМАПО  імені  П. Л. Шупика,  з  метою забезпечення освітнього процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів, спільної лікувально-діагностичної діяльності із закладами охорони здоров’я, розробки і впровадження в практику охорони здоров¢я передових медичних технологій профілактики, діагностики, лікування захворювань та реабілітації пацієнтів.

5. Лікувально-діагностична робота НМАПО імені П. Л. Шупика є одним з основних  видів  діяльності  науково-педагогічних  працівників  НМАПО   імені     

П. Л. Шупика, що базується на виконанні лікувально-діагностичної роботи кожним науково-педагогічним працівником кафедри, інституту, факультету/навчально-наукового  інституту.

Одним з головних завдань клінічних кафедр НМАПО імені П. Л. Шупика є надання та розвиток екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної, медичної реабілітації та інших видів допомоги населенню із застосуванням новітніх організаційних, медичних та експериментальних технологій.

6. Лікувально-діагностичну роботу здійснюють завідувачі кафедр, професори, доценти, асистенти, які працюють на повну ставку або на будь-яку частку ставки, у тому числі за сумісництвом, мають спеціальність «Лікар», діюче посвідчення про наявність лікарської кваліфікаційної категорії або сертифікат лікаря-спеціаліста.

7. Лікувально-діагностичну роботу науково-педагогічні працівники здійснюють на клінічній базі, яка є закладом охорони здоров’я, в якому поєднуються освіта, наука та практична охорона здоров’я населення, а також у інших закладах охорони здоров’я, за викликом керівництва закладу або органу управління охорони здоров¢я, за дорученням керівництва кафедри, факультету/навчально-наукового  інституту.

Клінічна база кафедри, факультету/навчально-наукового інституту НМАПО імені  П. Л. Шупика створюється з метою забезпечення освітнього процесу особам, які навчаються у закладі, підвищення кваліфікації медичних працівників, проведення наукових досліджень, а також надання медичної допомоги. Порядок утворення і функціонування клінічних баз закладів медичної освіти, університетських клінік та університетських лікарень визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Клінічними базами можуть бути заклади охорони здоров’я різних форм власності та організаційно-правових форм, які мають ліцензію на відповідні види медичної діяльності, взаємодія з якими здійснюється на основі Угоди про співпрацю та Положення про клініку, якщо заклад має статус «Клінічний».

8. Лікувально-діагностична робота в університетських клініках здійснюється відповідно до положень про ці заклади охорони здоров’я.

9.Положення про лікувально-діагностичну роботу – це локальний нормативний акт, який призначений для використання факультетами/ навчально-науковими інститутами, клінічними кафедрами НМАПО імені П. Л. Шупика при організації, плануванні, проведенні та звітуванні щодо лікувально-діагностичної роботи із відповідних лікарських спеціальностей.

II. Нормативно-правова база організації лікувально-діагностичної роботи

           1. Організація лікувально-діагностичної роботи в НМАПО імені П. Л. Шупика здійснюється на основі:

         - Цивільного кодексу України;

         - Господарського кодексу України;

         - Бюджетного кодексу України;

         - Закону України «Про освіту»;

         - Закону України «Про вищу освіту»;

         - Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»;

         - наказу Міністерства охорони здоров’я  України від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» (із змінами та доповненнями) ;   

         - постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 679 «Про здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання деяких бюджетних установ одночасно з різних бюджетів»;    

         - постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров'я» (із змінами та доповненнями);

         - постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня»(із змінами та доповненнями);

         - постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (із змінами та доповненнями);

         - наказу Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.1997 № 174 «Про затвердження Положення про клінічний заклад охорони здоров’я»                 (із змінами та доповненнями);

         - наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.1997 № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів» (із змінами та доповненнями);

         - наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.03.2013 № 249 «Про затвердження Методичних рекомендацій визначення нормативів навантаження на медичних працівників (лікарів) у закладах охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу»;

         - наказу Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 р. за №1209/11489 (із змінами та доповненнями);

         - наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.06.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» (із змінами та доповненнями);

         - збірника нормативних документів «Стоматологія» за грифом Міністерства охорони здоров’я України, 2008 р., 552 с;

         - наказів Міністерства охорони здоров’я України, які затверджують медико-технологічні документи;

         - наказу Міністерства освіти і науки України від 02.04.1993 №90 «Про затвердження Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів» (із змінами та доповненнями);

         - колективного договіру між трудовим колективом і адміністрацією НМАПО імені П. Л. Шупика;

         - Статуту НМАПО імені П. Л. Шупика;

         - наказів Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації та Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації;

         - наказів та розпорядчих документів закладів охорони здоров’я, з якими співпрацюють кафедри НМАПО імені П. Л. Шупика;

         - наказів, розпоряджень НМАПО імені П. Л. Шупика та цього Положення.

III. Види лікувально-діагностичної роботи

1. Лікувально-діагностичнаробота включає:

- надання медичної допомоги, а саме: проведення лікувально-діагностичного процесу, здійснення обходів, консультації хворих та опрацювання результатів їх досліджень, операції, організація і проведення консиліумів, визначення, у тому числі в дистанційному режимі, та коригування планів і тактики подальшого обстеження та лікування хворих;

- організацію спільних із закладами охорони здоров’я клінічних, патолого-анатомічних та науково-практичних конференцій;

- розробку науково-обґрунтованих методів діагностики, лікування та реабілітації хворих, проведення клінічних досліджень, спостережень та випробувань; апробацію та впровадження у лікувальний процес на клінічній базі новітніх розробок і технологій, нових методів діагностики та лікування, лікарських засобів, медичних інструментів та апаратури;

- забезпечення контролю за впровадженням наукових розробок у практику роботи закладу охорони здоров’я;

- участь у розробці та впровадженні у лікувальний процес медико-технологічних документів, зокрема локальних клінічних протоколів;

- здійснення виїздів за викликами ДЗ «Українська станція виїзної екстреної консультативної медичної допомоги МОЗ України» та Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

    - ефективне використання наявної медичної апаратури, яка належить НМАПО П. Л. Шупика або клінічній базі;

- експертизу первинної медичної документації за дорученням керівництва органів та закладів охорони здоров’я, а також у разі судово-медичної експертизи при наявності ліцензії на судово-медичну експертну діяльність;

- інші види лікувально-діагностичної роботи (додаток 1).

2. Форми надання медичної допомоги та інші види лікувально-діагностичної роботи:

- лікувально-діагностичний процес – процес інформаційної взаємодії всіх осіб, які приймають рішення про стан та ведення пацієнта у сфері відповідальності центру первинної медико-санітарної допомоги, стаціонару, поліклініки (диспансеру, жіночої консультації) або станції швидкої медичної допомоги, заснований на історії хвороби;

- консультація – порада фахівця з питань діагностики, лікування, прогнозу та профілактики захворювання. Консультація може надаватися науково-педагогічним працівником:

- на базі закладу охорони здоров’я, який є клінічною базою кафедри;

- у інших закладах охорони здоров’я у випадках, коли науково-педагогічний працівник не є визначеним консультантом закладу охорони здоров’я та не отримує за це винагороду;

- за викликом по системі екстреної консультативної медичної допомоги;

- під час проведення кафедрою виїзного циклу;

- під час застосування дистанційних технологій.

- обхід – послідовне відвідування лікарем хворих, що знаходяться у стаціонарному відділенні або денному стаціонарі закладу охорони здоров’я;

- консиліум – форма організації надання медичної допомоги, за якою не менше як три медичних працівники діють спільно, спрямовуючи зусилля на забезпечення права пацієнта на охорону здоров’я. Залежно від обставин, видами консиліуму є:

 - ухвалення рішень у контексті надання медичної допомоги;

 - колегіальний медичний огляд пацієнтів.

- курація хворого – сукупність дій лікаря з діагностики захворювання та лікуванню хворого, а також оформлення медичної документації;

- хірургічне втручання – комплекс дій над тканинами чи органами людини, які проводить лікар-хірург з лікувальною метою, а також для діагностики та корекції функцій організму, за допомогою різних способів роз’єднання та сполучання тканин;

- клінічні діагностичні дослідження - інструментальні, апаратні, лабораторні, радіологічні та  інші дослідження пацієнта, а також оцінка результатів досліджень;

- лабораторна діагностика – сукупність досліджень in vitro біоматеріалу з людського організму на базі використання гематологічних, загально-клінічних, паразитарних, біохімічних, імунологічних, серологічних, молекулярно-біологічних, бактеріологічних, генетичних, цитологічних, токсикологічних, вірусологічних методів тощо та зіставлення результатів цих досліджень з клінічними даними і формулювання лабораторного висновку;

- лікувальні процедури – процедури, що проводяться з лікувальною чи профілактичною метою.

      IV. Порядок організації лікувально-діагностичної роботи

1. Організація лікувально-діагностичноїроботи в НМАПО імені П. Л. Шупика   здійснюється   кафедрами,   факультетами/навчально-науковими  інститутами,    сектором    з    лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика, постійно діючою комісією вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика з клінічної роботи, комісіями факультетів/навчально-наукових інститутів з лікувальної роботи тощо.

2. Організація лікувально-діагностичноїроботи клінічних кафедр, факультетів/навчально-наукових  інститутів координується  проректором  з  науко-педагогічної та лікувальної роботи та завідувачем сектору з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами.

3. Завідувач кафедри організує проведення лікувально-діагностичноїроботи науково-педагогічними працівниками кафедри та відповідає за її виконання.

При організації лікувально-діагностичноїроботи кафедри завідувач кафедри користується чинними нормативними  документами.

Організація лікувально-діагностичноїроботи завідувачем кафедри полягає в наступному:

- завідувач кафедри особисто проводить роботу щодо збереження та розширенні мережі клінічних баз кафедри;

- розробляє та візує Угоди про співпрацю із закладами охорони здоров’я для розташування кафедри відповідно до затвердженої Типової угоди про співпрацю;

- координує взаємодію з керівництвом закладу та установи охорони здоров’я по розгортанню клінічних баз;

- здійснює рівномірний розподіл виконання лікувально-діагностичної роботи між науково-педагогічними працівниками кафедри в залежності від наявності клінічних баз;

- організовує надання медичної допомоги населенню, в першу чергу, пацієнтам клінічної бази та уразливим верствам населення науково-педагогічними працівниками кафедри в залежності від їх посади, кваліфікаційної категорії та лікувального досвіду, що оформлюється графіком надання медичної допомоги;

- приймає учать у формуванні хірургічних бригад для проведення оперативних втручань, активно залучає та сприяє виконанню хірургічних втручань працівниками кафедри (для кафедр хірургічного профілю) на клінічних базах;

- організовує та контролює достовірність ведення облікової і звітної медичної та іншої документації щодо проведення лікувально-діагностичного процесу;

- організовує проведення клінічних досліджень, спостережень та випробувань спільно з лікарями клінічних баз згідно відповідних Договорів;

- сприяє впровадженню у лікувальний процес на клінічній базі новітніх розробок і технологій, нових методів діагностики та лікування, апробацію та впровадження в клінічну практику лікарських засобів, медичного обладнання, інструментарію та витратних матеріалів, у першу чергу, розроблених науково-педагогічними працівниками НМАПО імені П. Л. Шупика;

- співпрацює із закладом охорони здоров’я, де розташована кафедра для розробки та впровадження в лікувальний процес сучасних медико-технологічних документів;

- контролює наявність кваліфікаційної лікарської категорії та сприяє атестації науково-педагогічних працівників кафедри на відповідну лікарську кваліфікаційну категорію;

- проводить роботу щодо оснащення кафедри медичним обладнанням відповідно до табелю оснащення, встановленого МОЗ України, із урахуванням наявного у закладі охорони здоров’я, де розташована клінічна база;

- контролює ефективне використання наявного медичного обладнання, яке належить НМАПО імені П. Л. Шупика чи закладу охорони здоров’я, або наданого у спільне користування, забезпечує безпечність його експлуатації та правил протипожежної безпеки;

- проводить заходи щодо удосконалення знань лікарів закладу охорони здоров’я, в якому розташована кафедра;

- сприяє та заохочує науково-педагогічних працівників кафедри до проведення санітарно-освітньої роботи серед населення;

- сприяє участі науково-педагогічних працівників кафедри у підвищенні рівня знань зі спеціальності:  відвідуванні навчальних циклів, курсів, конференцій, з’їздів, семінарів, інших видів післядипломної освіти, у тому числі за кордоном;

- контролює ведення облікових та звітних форм з лікувально-діагностичноїроботи науково-педагогічними працівниками кафедри, аналіз та своєчасне звітування;

- забезпечує неухильне проведення лікувально-діагностичноїроботи в закладах охорони здоров’я, з якими укладені Угоди про співпрацю.

Для оптимізації виконання лікувально-діагностичноїроботи завідувач кафедри має право призначати відповідального за лікувально-діагностичнуроботу з числа науково-педагогічних працівників кафедри. Призначення відповідального за лікувально-діагностичну роботу має бути відображене в протоколі засідання кафедри і враховане при формуванні його посадових обов’язків.

4. Основними нормативними документами, що визначають організацію лікувально-діагностичноїроботи кафедри, є план лікувально-діагностичної роботи, графіки надання медичної допомоги на клінічній базі та це Положення.

План лікувально-діагностичноїроботи кафедри – це документ, який містить всі напрямки, що пов’язані з лікувально-діагностичною роботою, а саме:

- систематичне надання медичної допомоги на клінічних базах з реєстрацією в облікових формах;

- безпосередня участь науково-педагогічних працівників кафедри у лікувальному процесі закладу охорони здоров¢я;

- активне залучення для виконання хірургічних втручань науково-педагогічних працівників кафедри (для кафедр хірургічного профілю) на клінічній базі;

- участь у формуванні хірургічних бригад;

- організація проведення клінічних спостережень або випробувань спільно з лікарями клінічних баз;

- ефективне використання медичної апаратури, що належить НМАПО імені П. Л. Шупика або клінічному закладу, на якій допущені працювати науково-педагогічні працівники кафедри;

- оснащення кафедри медичним обладнанням відповідно до наказу МОЗ України від 23.11.2005 №632 «Про затвердження Примірних нормативів матеріально-технічного забезпечення кафедр вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів та закладів післядипломної освіти III–IV рівнів акредитації, підпорядкованих МОЗ України»;

- розробка медико-технологічних документів;

- впровадження в лікувальний процес клінічної бази новітніх розробок і технологій, нових методів діагностики та лікування;

- заходи щодо атестації науково-педагогічних працівників кафедри на відповідну лікарську кваліфікаційну категорію;

- провадження заходів безперервної післядипломної освіти щодо удосконалення знань лікарів закладу охорони здоров’я, в якому розташована кафедра;

- проведення науково-педагогічними працівниками кафедри санітарно-освітньої роботи;

- підвищення рівня знань зі спеціальності науково-педагогічними працівниками кафедри, участь у заходах щодо підвищення лікарської майстерності, проведення майстер-класів тощо.

План лікувально-діагностичноїроботи розробляється на рік та розглядається на засіданні кафедри, затверджується протоколом засідання кафедри у січні наступного за звітним року (додаток 2).

Графіки надання медичної допомоги – це документ, який розробляється з метою упорядкування надання медичної допомоги пацієнтам на клінічній базі, доведенням до пацієнтів, керівника закладу, керівників структурних підрозділів та лікарів закладу охорони здоров’я, в якому розташована кафедра, та інших закладів охорони здоров’я  інформації про день та час проведення консультацій, обходів, хірургічних втручань та/або лікувально-діагностичних процедур науково-педагогічними працівниками кафедри (додаток 3).

Графіком надання медичної допомоги планується щоденна наявність на основній клінічній базі консультанта з числа науково-педагогічних працівників кафедри для надання консультації стаціонарним  (амбулаторним) хворим.

5. Реєстрація надання медичної допомоги здійснюється в облікових формах, що затверджені наказом Міністерство охорони здоров’я України від 11.05.2004 №155-Адм «Про затвердження тимчасових облікових статистичних форм для вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти»  (додаток 4):

- журнал реєстрації консультацій – форма № 028-1/о;

- журнал обліку хворих, пролікованих в стаціонарі – форма № 001-3/о;

- журнал реєстрації обходів – форма №001-4/о;

 - журнал обліку хірургічних втручань в стаціонарі – форма № 008-1/о    

(для кафедр хірургічного профілю).

Журнал реєстрації консультацій повинен бути у кожного науково-педагогічного працівника, що здійснює консультації. У журналі проводиться реєстрація пацієнтів, які звернулися до закладу охорони здоров’я та скеровані лікарем до консультанта або скеровані лікарями інших закладів охорони здоров’я на консультацію, або самостійно звернулися до науково-педагогічного працівника. Крім цього, надана консультація повинна бути відображена у медичній карті стаціонарного хворого або медичній карті амбулаторного хворого (форма 003/о, 025/о або 112/о) та в інших формах статистичної звітності, що встановлені МОЗ України. Пацієнту надається консультативний висновок встановленого зразка (додаток 5), який у разі необхідності може бути засвідчений печаткою НМАПО П. Л. Шупика.

Журнал реєстрації пролікованих хворих повинен бути окремий у кожного науково-педагогічного працівника, який здійснює курацію хворих у стаціонарному відділенні закладу охорони здоров’я або у денному стаціонарі поліклініки. У журналі реєстрації пролікованих хворих проводиться реєстрація хворих, у яких науково-педагогічний працівник був лікуючим лікарем з моменту потрапляння до закладу охорони здоров’я до моменту виписки, або у деякий проміжок часу знаходження в стаціонарі, і це відображено у медичній карті стаціонарного хворого або карті хворого денного стаціонару поліклініки (форма 003/о або 003-2/о).

Журнал реєстрації обходів може бути один для всіх науково-педагогічних працівників кафедри, які проводять обходи на клінічній базі. Якщо кафедра має декілька клінічних баз, де є стаціонарні відділення або денні стаціонари, то на кожній клінічній базі повинен бути свій журнал реєстрації проведених обходів.

Журнал реєстрації хірургічних втручань повинен бути окремо у кожного науково-педагогічного працівника кафедри, що проводить хірургічні втручання.

Вищезазначені облікові форми зберігаються на кафедрі протягом п’яти років.

6. Реєстрація інших видів лікувально-діагностичноїроботи:

- проведення клінічних досліджень, спостережень, випробувань та апробація новітніх розробок і технологій, нових методів діагностики та лікування, лікарських засобів, медичних інструментів та апаратури здійснюється на підставі відповідних угод та вводиться у дію шляхом розгляду цього питання на зборах кафедри, що має бути відображено у протоколі засідання кафедри. Реєстрацію результатів досліджень, спостережень та випробувань здійснює визначений науково-педагогічний працівник, відповідальний за цей процес;

- реєстрація проведення клінічних лікарських, патолого-анатомічних конференцій підтверджується відповідними програмами або порядком денним заходу  тощо;

- впровадження у лікувальний процес на клінічній базі новітніх розробок і технологій, нових методів діагностики та лікування, лікарських засобів, медичних інструментів та апаратури проводиться шляхом оформлення «Акту впровадження».

Підставою та підтвердженням участі науково-педагогічного працівника у розробці адаптованих клінічних настанов та уніфікованих клінічних протоколів є наказ про створення та роботу групи з розробки медико-технологічних документів, а також наказ МОЗ України, що затверджує ці медико-технологічні документи зі стандартизації медичної допомоги із внесенням спеціаліста до складу робочої групи;

- реєстрація виїздів за викликами ДЗ «Українська станція виїзної екстреної консультативної медичної допомоги МОЗ України» та Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф проводиться самими працівниками та надається сектору з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика;

- реєстрація проведених консультацій та інших видів надання медичної допомоги, що виконані в інших закладах охорони здоров’я під час проведення виїзного циклу або за викликом керівництва лікарні, відділення, що не є клінічною базою кафедри, здійснюється за наявністю довідки про надання медичної допомоги за підписом керівника закладу охорони здоров’я, відділення;

- ефективне використання наявної медичної апаратури, що належить НМАПО імені П. Л. Шупика або клінічній базі підтверджується шляхом реєстрації в журналах проведених процедур на медичному обладнанні та апаратурі, з обов’язковим зазначенням виконавця процедур (П.І.Б. та підпис).

Журнали реєстрації лікувальних та діагностичних процедур:

- Журнал реєстрації переливання трансфузійних рідин, форма 009/o, затверджений наказом МОЗ України від 26.07.99 №184;

- Журнал обліку процедур, форма 029/o, затверджений наказом МОЗ України від 29.12.2000 №369;

- Журнал реєстрації ендоскопічних досліджень, форма 046/o, затверджений наказом МОЗ України від 11.07.2007 №393;

- Журнал реєстрації функціональних досліджень, форма 047/o, затверджений наказом МОЗ України від 29.12.2000 №369;

- Журнал реєстрації ультразвукових досліджень, форма 048/o, затверджений наказом МОЗ України від 29.12.2000 №369;

- Журнал реєстрації радіоізотопних досліджень, форма 049-1/o, затверджений наказом МОЗ України від 29.12.2000 №369;

- Журнал реєстрації амбулаторних хворих, форма 074/о, затверджений наказом МОЗ України від 05.08.1999 №179;

- Журнал запису амбулаторних операцій, форма 069/о, затверджений наказом МОЗ України 27.12.1999 №302;

- Журнал запису пологів у стаціонарі, форма 010/o,затверджений наказом МОЗ України від 13.02.2006 №67;

- Форма первинної облікової документації № 003-5/о "Протокол переливання крові та її компонентів", затверджена наказом МОЗ України від 29.05.2013      № 435;

- Форма первинної облікової документації № 014/о "Направлення на патологогістологічне дослідження", затверджена наказом МОЗ України від 29.05.2013 № 435; 

- Форма первинної облікової документації № 047/о "Журнал реєстрації функціональних досліджень", затверджена наказом МОЗ України від 29.05.2013 № 435;

- Форма первинної облікової документації № 049-1/о "Журнал реєстрації радіоізотопних досліджень", затверджена наказом МОЗ України від 29.05.2013 № 435.

Всі    облікові   форми   зберігаються   на   кафедрі   протягом    п’яти   років.

Віднесення виду медичного втручання, що виконується науково-педагогічним працівником кафедри відповідно до лікарської спеціальності кафедри, до певного виду лікувально-діагностичної роботи згідно додатку 6 покладається на завідувача кафедри.

7. За результатами лікувально-діагностичноїроботи щомісяця до 5 числа наступного за звітнім місяцем кожний науково-педагогічний працівник надає звіт про навантаження з лікувально-діагностичної роботи на паперовому носії за власним підписом відповідальному за лікувально-діагностичну роботу на кафедрі за встановленою формою (додаток 6). Персональні звіти про навантаження з лікувально-діагностичної роботи зберігаються централізовано на кафедрі.

Узагальнений щомісячний звіт про навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедри в електронному та паперовому вигляді за підписом завідувача кафедри та відповідального за лікувально-діагностичнуроботу, зберігаєся на кафедрі. У цих документах відображаються всі види лікувально-діагностичної діяльності та сумарна кількість балів, зарахованих кожному працівнику за поточний період часу з метою обґрунтування виплати доплати до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.

Піврічні звіти про навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедри оформлюються у двох екземплярах і здійснюються до 10 травня та до 10 грудня.

Електронна версія та один екземпляр паперового варіанту звіту про навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедри за п’ять місяців зберігаються на кафедрі та один екземпляр здається в деканат факультету/дирекцію навчально-наукового інституту за підписом завідувача кафедри та відповідального за лікувально-діагностичну роботу за формою згідно додатку 6(у електронному файлі лист з назвою «Кафедра_5міс.»).У цих документах відображаються узагальнення всіх видів лікувально-діагностичної діяльності за відповідні п’ять місяців (1 період: грудень – квітень; 2 період: травень – червень, вересень – листопад) з визначенням середнього балу навантаження з лікувально-діагностичної роботи, зарахованих кожному науково-педагогічному працівнику.

Деканати факультетів/дирекції навчально-наукових інститутів після проведеного аналізу виконання навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедр факультету/навчально-наукового інституту за п’ять місяців до 15 травня та до 15 грудня надають проректору з науково-педагогічної та лікувальної роботи доповідну записку за підписом декана факультету/директора навчально-наукового інституту за відповідні п’ять місяців щодо виконання обсягів навантаження з лікувально-діагностичної роботи для підготовки до розгляду питання на засіданні постійно діючої комісії з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика. Звіти всіх кафедр за відповідні п’ять місяців щодо виконання обсягів навантаження з лікувально-діагностичної роботи надаються в електронному вигляді до сектору з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика.

Протягом місяця питання виконання обсягів навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедр факультету/навчально-наукового інституту розглядаються на засіданні постійно діючої комісії з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика. Витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупиканадається голові тарифікаційної комісії НМАПО імені  П. Л.  Шупика для  визначення встановлення або скасування доплати до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу науково-педагогічному працівникові кафедри.

Навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічних працівників кафедр, які залишаються працювати на кафедрі у період літньої відпустки (липень–серпень), враховується у обсяг навантаження у вересні місяці.

Завідувач кафедри щомісяця опрацьовує звіти про навантаження з лікувально-діагностичної роботи, регулює його обсяги, рівномірність виконання науково-педагогічними працівниками лікувально-діагностичної роботи та виносить результати на розгляд на засідання кафедри не менш як один раз на три місяці.

Навантаження з лікувально-діагностичної роботи використовується виключно для обрахунку обсягу лікувально-діагностичної роботи окремого науково-педагогічного працівника з метою нарахування або не нарахування доплати до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.

Навантаження з лікувально-діагностичної роботи не є підставою для порівняння обсягів лікувально-діагностичної роботи між окремими кафедрами, навіть спорідненого напрямку.

Загальний звіт з лікувально-діагностичноїроботи кафедри складається 1 раз на рік, розглядається та затверджується на засіданні кафедри із запрошенням представника керівництва закладу охорони здоров’я, який є основною клінічною базою кафедри. Звіт у паперовому форматі

(додаток 7, 8, 9)у залежності від напрямку кафедри) та на електронному носії подається у сектор з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика до 15 грудня поточного року за підписом завідувача кафедри з витягом з протоколу засідання кафедри.

У звітах кафедри та в облікових формах повинна бути повна ідентичність та відповідність цифр з фактично відпрацьованим лікувально-діагностичним навантаженням. Відповідальність за правильність заповнення, а також за своєчасність здачі щорічних звітів у сектор з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика несе завідувач кафедри.

Відповідальність за правдивість заповнення первинної документації, правильність обрахунку фактично виконаного обсягу лікувально-діагностичноїроботи, а також за ведення облікових журналів несе особисто кожен науково-педагогічний працівник, що виконує лікувально-діагностичну роботу.

Визначення задоволеності зацікавлених сторін у якості наданої медичної допомоги здійснюється шляхом анонімного анкетування пацієнтів (додаток 10), керівництва закладу охорони здоров’я (додаток 11), де розташована кафедра, та лікарів відділення (додаток 12), з яким співпрацює кафедра. Анкетування проводиться один раз на 6 місяців та під час комплексної перевірки кафедри. Анкетування пацієнтів проводять визначені особи деканатів факультетів/ дирекції навчально-наукових  інститутів. Анкетування осіб з числа керівництва закладу охорони здоров’я (головний лікар, заступник головного лікаря з лікувальної роботи, завідувачі відділення) та лікарів відділення проводить відповідальний за лікувально-діагностичну роботу кафедри або керівник клініки.

За дорученням деканів факультетів/директорів навчально-наукових інститутів комісія з клінічної роботи факультетів/навчально-наукових інститутів здійснює аудит та надає практичну допомогу кафедрам з питань організації лікувально-діагностичної роботи, оцінки, обліку та звітування щодо лікувально-діагностичної роботи.

За дорученням ректора, проректора з науково-педагогічної та лікувальної роботи працівниками сектора з лікувальної роботи та взаємодії з клінічними базами НМАПО імені П. Л. Шупика та постійно діючою комісією з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупиказдійснюється аудит та надається практична допомога факультетам/навчально-науковим інститутам та кафедрам з питань організації лікувально-діагностичної роботи, оцінки, обліку та звітування щодо лікувально-діагностичної роботи факультетів/навчально-наукових інститутів та кафедр.

V. Доплата за лікувально-діагностичну роботу

1. Науково-педагогічні працівники клінічних кафедр НМАПО імені П. Л. Шупика, які здійснюють лікувально-діагностичнуроботу у закладах охорони здоров’я, отримують доплату до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.

Оплата за лікувально-діагностичну роботу проводиться диференційовано в залежності від клінічного профілю кафедри (терапевтичний або хірургічний), наявності шкідливих умов роботи та фактично виконаної роботи згідно подання завідувача кафедри відповідно до результатів навантаження з лікувально-діагностичної роботи, зазначених у звіті кожного науково-педагогічного працівника.

2. Доплата за лікувально-діагностичну роботу проводиться відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 02.04.1993 №90 «Про затвердження Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів» (із змінами та доповненнями) та Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.1997 №174 «Про затвердження Положення про клінічний заклад охорони здоров’я»  (із змінами та доповненнями).

VI. Розрахунок навантаження з лікувально-діагностичної роботи

1. Середнє навантаження з лікувально-діагностичноїроботи на один місяць роботи на науково-педагогічного працівника, який проводить лікувально-діагностичнуроботу, розраховується відповідно до Положення про клінічний заклад охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ України від 05.06.1997 №174, і становить:

- не менше 40 балів для завідувачів кафедр, професорів та доцентів;

- не менше 80 балів для асистентів.

Якщо на висококваліфікованого або досвідченого асистента кафедри розпорядженням завідувача кафедри та за погодженням головного лікаря закладу охорони здоров’я покладається систематична консультативна робота, то обсяг навантаження зменшується у 2 рази і становить 40 балів.

2. Лікарські спеціальності, за якими науково-педагогічні працівники клінічних кафедр та кафедр, де науково-педагогічні працівники здійснюють лікувально-діагностичнуроботу, представлені у додатку 1.

3. Види лікувально-діагностичноїроботи науково-педагогічних працівників визначаються залежно від посад  (додаток 13).

4. Навантаження з лікувально-діагностичної роботи кожного науково-педагогічного працівника складаються із різних видів діяльності, що обраховуються окремо, визначаючи кількість балів (додаток 14), зарахованих за кожен вид діяльності.

5. У разі невиконання без поважних причин навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічним працівником кафедри, завідувач кафедри за п’ятимісячний період надає подання про невиконання лікувально-діагностичного навантаження науково-педагогічним працівником декану факультету/директору навчально-наукового інституту для організації розгляду на комісії з лікувальної роботи факультету/навчально-наукового інституту.

За результатами розгляду декан факультету/директор навчально-наукового інституту надає інформацію про результати розгляду питання комісією з лікувальної роботи факультету/навчально-наукового інституту проректору з науково-педагогічної та лікувальної роботи для розгляду на постійно діючій комісії з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика.

Проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи виносить питання про невиконання науково-педагогічними працівниками навантаження з лікувально-діагностичної роботи на розгляд постійно діючої комісії з клінічної роботи вченої ради НМАПО імені П. Л. Шупика. Витяг з протоколу засідання комісії надається в тарифікаційну комісію НМАПО П. Л. Шупика.

Тарифікаційна комісія НМАПО П. Л. Шупика розглядає подання проректора з науково-педагогічної та лікувальної роботи щодо невиконання навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічним працівником та приймає рішення про припинення/зменшення або поновлення доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу науково-педагогічному працівнику.

6. У міжзвітний п’ятимісячний період при безпідставному невиконанні навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічним працівником кафедри завідувач кафедри повинен винести це питання на розгляд на засіданні кафедри. У разі неможливості врегулювання ситуації, порушується питання про невиконання навантаження перед головою тарифікаційної комісії НМАПО П. Л. Шупика, яке розглядається в індивідуальному порядку.

У разі виправлення ситуації, завідувач кафедри порушує питання перед головою тарифікаційної комісії НМАПО П. Л. Шупика про поновлення доплат, яке також розглядається в індивідуальному порядку.

VII. Лікувально-діагностична робота клінічних ординаторів та аспірантів кафедри

1. Клінічні ординатори та аспіранти кафедри виконують лікувально-діагностичну роботу під керівництвом науково-педагогічних працівників кафедри в профільних відділеннях, на яких базується кафедра, в обсязі 25 відсотків, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора відповідної спеціальності, що передбачається  індивідуальними планами їх підготовки без доплат до стипендії.

2. Чергування клінічних ординаторів передбачається індивідуальними планами їх підготовки без доплат до стипендії.

3. Реєстрація виконаної лікувально-діагностичної роботи проводиться у відповідних облікових формах (див. п. 5 та п. 6, розд. IV цього Положення).

4. Узагальнені дані обсягів лікувально-діагностичної роботи, які виконані аспірантами та клінічними ординаторами, проводяться відповідальним за лікувально-діагностичну роботу кафедри в річному звіті кафедри.

VIII. Проведення лікувально-діагностичної роботи у клінічних підрозділах НМАПО імені П. Л. Шупика

1. Надання медичної допомоги працівниками Стоматологічного практично-навчального медичного центру та Клініки репродуктивних технологій Українського державного інституту репродуктології здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства щодо закладів охорони здоров’я та регламентується внутрішніми документами НМАПО імені П. Л. Шупика.

IX. Прикінцеві положення

1. Це Положення затверджується вченою радою НМАПО імені П. Л. Шупика і вводиться в дію наказом ректора НМАПО імені П. Л. Шупика.

2. Зміни та доповнення до цього Положення вносяться шляхом затвердження Положення в новій редакції.

3. Після затвердження Положення в новій редакції попереднє Положення втрачає  юридичну силу.

Положення про організацію лікувально- діагностичної роботи у НМАПО імені П. Л. Шупика (Переглянути у PDF)

Положення про організацію лікувально- діагностичної роботи у НМАПО імені П. Л. Шупика (Завантажити у DOCX)

Додаток 1 (Переглянути у PDF)

Додаток 1 (Завантажити у DOCX)

Додаток 2 (Переглянути у PDF)

Додаток 2 (Завантажити у DOCX)

Додаток 3 (Переглянути у PDF)

Додаток 3 (Завантажити у DOCX)

Додаток 4 (Переглянути у PDF)

Додаток 4 (Завантажити у DOCX)

Додаток 5 (Переглянути у PDF)

Додаток 5 (Завантажити у DOCX)

Додаток 6 (Переглянути у PDF)

Додаток 6 (Завантажити у XLS)

Додаток 7 (Переглянути у PDF)

Додаток 7 (Завантажити у DOCX)

Додаток 8 (Переглянути у PDF)

Додаток 8 (Завантажити у DOCX)

Додаток 9 (Переглянути у PDF)

Додаток 9 (Завантажити у DOCX)

Додаток 10 (Переглянути у PDF)

Додаток 10 (Завантажити у DOCX)

Додаток 11 (Переглянути у PDF)

Додаток 11 (Завантажити у DOCX)

Додаток 12 (Переглянути у PDF)

Додаток 12 (Завантажити у DOCX)

Додаток 13 (Переглянути у PDF)

Додаток 13 (Завантажити у DOCX)

Додаток 14 (Переглянути у PDF)

Додаток 14 (Завантажити у DOCX)