Search

 
 

Результати лікувально-діагностичної роботи кафедр Академії за 2016-2017 роки

Лікувально-діагностичну роботу в академії проводять науково-педагогічні працівники 71 кафедри та лікарі 2 університетських клінік: стоматологічного практично-навчального медичного центру та клініки репродуктивних технологій Українського державного інституту репродуктології.

На клінічних кафедрах сконцентрований потужний кадровий потенціал. Всього лікувально-діагностичну роботу здійснюють понад 700 науково-педагогічних працівників.

Визнання високого рівня лікарської кваліфікації та високої громадської позиції науково-педагогічних працівників академії підтверджується роботою їх головними позаштатними спеціалістами МОЗ України до середини 2017 року. І на сьогодні академія достойно представлена у складі групи експертів МОЗ України – 27 професорів та доцентів ввійшли до їх складу.

Для проведення освітньої та наукової діяльності, надання медичної допомоги академія має 217 клінічних баз, різного відомчого підпорядкування. Ліжковий фонд клінічних баз складає понад 11 тисяч ліжок.

 Між клінічними базами кафедр та академією укладені Угоди про співпрацю/Договори про спільну діяльність, що робить взаємини діловими та результативними. Це також дає можливість використовувати технічний потенціал клінічних закладів, зокрема сучасну рентгенологічну, ендоскопічну, ультразвукову та іншу медичну діагностичну і лікувальну апаратуру.

Академія співпрацює з закладами охорони здоров’я 10 адміністративних одиниць країни: м. Київ, м. Дніпро, м. Харків, м. Одеса, Київська, Житомирська, Чернігівська, Хмельницька, Львівська, Закарпатська області.

Переважна кількість клінічних баз розташована у м. Києві – 189.

Найбільша для нас клінічна база є Національна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» МОЗ України, де розгорнуто 15 кафедр академії, які надають медичну допомогу дітям всієї України.

Найбільша частка медичної допомоги приходиться на мешканців м. Києва. Клінічні кафедри співпрацюють з 60 закладами охорони здоров’я, що підпорядковані Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Найбільше клінічних баз мають Київська міська дитяча лікарня №1, Київська міська клінічна лікарня №8, Київська міська лікарня №6 тощо.

 

З 19 інститутами з 36 закладів НАМН України також укладено договори про спільну діяльність для організації спільного освітнього та лікувально-діагностичного процесів, а саме наявні клінічні бази з державними установами:

•  Інститут гематології та трансфузіології НАМН України

•  Інститут геронтології ім. академіка Д.Ф.Чеботарьова НАМН України

•  Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України

•  Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМНУ

•  Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського НАМН України

•  Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска НАМН України

•  Інститут медицини праці НАМН України

•  Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України

•  Інститут нефрології НАМН України

•  Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломийченка НАМН України

•  Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України

•  Інститут травматології та ортопедії НАМН України

•  Інститут урології НАМН України

•  Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України

•  Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМНУ

•  Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова НАМНУ

•  Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМНУ

•  Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О.Шалімова НАМНУ

•  Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України

 

Ряд клінічних кафедр (26) знаходиться в медичних закладах Київської області (20). Найбільша клінічна база для академія розгорнута в Київській обласній клінічній лікарні, де працюють 14 кафедр академії, науково-педагогічні працівники яких надають мешканцям Київської області значний обсяг висококваліфікованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Продовжується тісна співпраця науково-педагогічних працівників кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги з Міським центром первинної медико-санітарної допомоги №1 КЗ Білоцерківської міської ради, центром первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторіями загальної практики – сімейної медицини сільської місцевості (с. Дмитрівка, с. Хотів, с. Чабани, с. Софіївська-Борщагівка, с. Юрківка) Києво-Святошинського району. Науково-педагогічні працівники 3-х кафедр продовжують надавати високоспеціалізовану консультативну медичну допомогу пацієнтам КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня», кафедри хірургії та проктології – в міській клінічній лікарні №2 м. Біла Церква, кафедри хірургії та судинної хірургії – в Чернівецькому обласному онкологічному диспансері.

За останні роки академія тісно співпрацює із закладами охорони здоров’я приватної форми власності (76), що надає можливості проводити освітній процес з використанням сучасної медичної апаратури та надавати медичну допомогу за останніми світовими технологіями. На клінічних базах закладів охорони здоров’я приватної форми власності щорічно консультується понад 2000 пацієнтів, лікується близько 8000 хворих та надається  хірургічна допомога близько 1200 хворим.

У останній рік були відкриті нові клінічні бази у закладах МОЗ України - ДУ «Київський міський лабораторний центр МОЗ України», ДЗ «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України»; у закладах Київської МДА - АПЗ «Київський міський діагностичний центр», а також у КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова». Найбільша кількість клінічних баз у закладах приватної форми власності відкриті в місті Києві – 7, а також у Закарпатській, Житомирській та Київській областях. Такий принцип поширення клінічних баз по Україні суттєво полегшує доступність та організацію так необхідного сьогодні  для лікарів безперервного професійного розвитку.

Найбільшу кількість клінічних баз мають Інститут сімейної медицини (49) за рахунок кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги (18) професора Матюхи Л. Ф., терапевтичний (45) та хірургічний (39) факультети. При цьому клінічних баз у приватних закладах охорони здоров’я найбільше в Інституті стоматології (13 з 26), медико-профілактичному та фармакологічному факультеті (12 з 37) та Українському державному інституті репродуктології (10 з 33).

Значну кількість клінічних баз мають також кафедри променевої діагностики (проф. Бабкіна Т.М.), акушерства, гінекології та перинатології (проф. Горбунова О. В.) Це зумовлено кількістю співробітників і слухачів на кафедрах, особливістю дисциплін, що викладаються та необхідністю ознайомитись із сучасним обладнанням і технологіями. Слід зауважити, що приватні заклади демонструють високу зацікавленість у розгортанні клінічних кафедр на їх території.

Пацієнти, яким надається медична допомога науково-педагогічними працівниками академії – багатогранні, як правило є складними у діагностичному плані, мають тяжкий, ускладнений перебіг захворювань, потребують хірургічних втручань високого рівня складності. Протягом року медична допомога надавалась пацієнтам з усіх регіонів України, які знаходились на лікуванні у закладах охорони, які є клінічними базами кафедр, а також інших закладів охорони здоров’я України: по-перше, під час виїздів за викликами Української станції екстреної медичної допомоги МОЗ України та за запрошенням керівників закладів охорони міста Києва та Київської області; по-друге, під час проведення виїзних циклів підвищення кваліфікації в різних регіонах.

Робота клінічних кафедр включає всі аспекти надання медичної допомоги учасникам антитерористичної операції та переселенцям. У 2017 році співробітниками клінічних кафедр було проліковано 355 бійців та 268 хворих з числа мирного населення, надано консультацій 789 бійцям з зони АТО та 1272 переселенцям. З приводу поранень та захворювань було прооперовано 189 бійців та з приводу хвороб 159 хворих мирного населення. Цим пацієнтам також проводилися діагностичні, лікувальні процедури та лабораторні обстеження. Загальна кількість процедур склала для бійців 2468 та 810 мирному населенню. Найбільша кількість таких пацієнтів була пролікована на кафедрах: офтальмології (зав. кафедри проф. Риков С.О.), щелепно-лицевої хірургії  (зав. кафедри професор Тімофєєв О.О.), психіатрії, психотерапії та медичної психології (зав. кафедри, проф. Пилягіна Г.Я.), медицини праці, (зав. кафедри проф. Варивончик Д.В.).

Продовжується традиція проведення заходів щодо попередження розвитку важких захворювань у співробітників, а саме, у 2017 році 17 травня силами кафедри дерматовенерології (д.мед.н., доц. Літус О.І.) поведений «Скринінговий огляд співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика на новоутворення шкіри»,  15 березня -  кардіологічне обстеження співробітників НМАПО (д.мед.н., проф. Тодуров Б.М., д.мед.н., проф. Жарінов О.Й.), з 10 травня по 19 травня 2017 року – дні здорових ясен з проведенням професійної гігієни порожнини рота з використанням сучасного ультразвукового апарату Cavitron (зав. кафедри проф. Білоклицька Г.Ф.), 12-14 червня неврологічне обстеження за програмою «Діагностика стану енергетичного балансу систем організму для попередження розвитку важких захворювань за допомогою акупунктурних методик» (зав. кафедри проф. Свиридова Н.К.). Під час зазначених заходів оглянуто та попереджено захворювань у понад 1000 співробітників академії.

 

Відповідно до впровадженого у 2017 році «Положення про організацію лікувально-діагностичної роботи у НМАПО імені П.Л. Шупика» здійснювалось щомісячне звітування науково-педагогічними працівниками про виконання навантаження з лікувально-діагностичної роботи, яке підсумовується і у вигляді звітів двічі на рік (травень, грудень) надається на рівень деканатів та дирекцій інститутів, які забезпечують моніторинг питання. За звітний період невиконання навантаження з лікувально-діагностичної роботи науково-педагогічними працівниками клінічних кафедр не спостерігалося.

Також у 2017 році було впроваджено анкетування зацікавлених сторін: пацієнтів та керівництва закладів охорони здоров’я (головних лікарів, заступників головних лікарів та завідувачів відділень клінічних баз). Результати анкетування показали значний процент задоволеності серед керівництва закладів та підрозділів закладів охорони здоров’я – 99,8%, а також пацієнтів – 94,9%.

Крім того, анонімне анкетування лікарів під час моніторингових візитів на клінічні бази виявило необхідні напрямки подальшого удосконалення нашої роботи, а саме, у цьому році ми спрямуємо зусилля на посилення безперервного професійного розвитку саме лікарів клінічних баз, активізацію на окремих клінічних базах проведення щотижневих професорських/доцентських обходів пацієнтів в стаціонарах, покращення якості проведення спільних лікарських конференцій тощо.

За минулий рік спостерігається певне зниження обсягів наданої медичної допомоги. Це зумовлено в основному двома причинами. По-перше, лікувально-діагностична робота в академії протягом 2017 року організовувалась з одночасним впровадженням нового порядку обліку клінічного навантаження науково-педагогічних працівників академії з метою впорядкування виплати доплат до посадового окладу за проведення лікувально-діагностичної роботи. Це зумовлено відсутністю єдиного нормативного регулювання МОЗ України проведення такого обліку у закладах вищої медичної освіти. Впровадження затвердженого вченою радою академії «Положення про організацію лікувально-діагностичної роботи в НМАПО імені П. Л. Шупика» потребувало чіткого впорядкування оформлення первинної медичної документації, що підтверджує такі види допомоги. Це відбувалось на фоні запровадження МОЗ України нових статистичних форм первинної медичної документації та зміни порядку її оформлення.

По-друге, комерціалізація закладів охорони здоров’я комунальної форм власності, існуючі негаразди в системі охорони здоров’я, спонукають керівництво закладів та практикуючих лікарів часто відсторонювати науково-педагогічних працівників кафедр від пацієнтів, що шкодить і пацієнту і навчально-педагогічному процесу. Весь рік академія отримувала листи від Київської міської державної адміністрації щодо припинення договорів про співпрацю та доцільності оформлення орендних відносин, що суттєво ускладнює спільну роботу кафедр та лікарень.

Висновки:

Результати лікувально-діагностичної роботи академії в цілому свідчать про значний обсяг надання медичної допомоги всім верстам населення закладів охорони здоров’я різного підпорядкування.

Певне зниження показників лікувально-діагностичної роботи підтверджує необхідність об’єктивізації обсягів клінічної роботи та внесення результатів до первинної медичної документації, в також ретельного аналізу причин зниження обсягів по окремим кафедрам з метою усунення можливих причин відсторонення науково-педагогічних працівників від лікувальної роботи керівництвом та лікарями закладу охорони здоров’я.

Збільшення кількості клінічних баз, зокрема за рахунок закладів охорони здоров’я приватної форми власності, дає змогу проводити навчання слухачів академії на сучасному рівні, із застосування новітніх технологій та методик на сучасному медичному обладнанні.

Розширення кількості клінічних баз в закладах охорони здоров’я на кожній кафедрі надає можливість лікарям закладів проводити безперервне навчання та підвищення рівня знань за різними напрямками на робочому місці.

Результати анкетування виявили напрямки подальшого удосконалення роботи щодо посилення безперервного професійного розвитку лікарів саме клінічних баз на робочому місці, активізацію на окремих клінічних базах проведення щотижневих професорських/доцентських обходів пацієнтів в стаціонарах, покращення якості проведення спільних лікарських конференцій.